Зміст:
Полоз ескулапів чи лісовий: найдовша змія Європи – фото та опис
Полоз ескулапів чи лісовий – одна з найдовших змій на теренах Європи. Він може здатися величезним та страхітливим, але насправді це неотруйний та нешкідливий вид.
Полоз ескулапів чи лісовий – класифікація та наукова назва
Ці плазуни ряду Лускаті, підряду Змії належать до родини Полозові (Colubridae). Остання об’єднує чимало сучасних видів змій, серед яких доволі відомі вужі та полози.
Ескулапів чи лісовий полоз належить до роду Полоз-заменіс (Zamenis), який об’єднує 5 видів неотруйних змій. Окрім нього, до цієї групи належать закавказький, перський, леопардовий та лінійчатий полози.
Раніше усіх цих плазунів класифікували як представників то роду Елаф (Elaphe), то роду Полозів (Coluber). Наразі вони відокремлені у рід Полоз-заменіс.
Наукова назва лісового полозу – Zamenis longissimus. Перша її складова походить з грецької мови та означає «злий» або «жорстокий». Друга частина цієї назви походить з латинської мови та означає «найдовший».
Українська назва цієї неотруйної змії пов’язана із давньогрецьким богом лікування Есклепієм. Ці плазуни часто ховалися у храмах, присвячених йому, і незабаром стали асоціюватися винятково з цим богом. Власне зображення саме ескулапового полоза, обвитого навколо палиці, є поширеним символом сучасної медицини та фармакології.
Як виглядає полоз ескулапів чи лісовий?
Ескулапів полоз має довгий стрункий тулуб з гладкою лускою та доволі маленьку голову з закругленим кінчиком морди та з круглими темними зіницями. Загальна довжина становить 2,25 м, через що ця змія вважається однією з найдовших в Європі.
Луски у передній частині тулуба ескулапового полоза гладкі, а у задній – з трохи вираженими реберцями, які більш помітні у самців. Забарвлення спини може бути оливково-бурим, яскраво- або сіро-коричневим чи навіть жовтувато-кремовим, але майже завжди з металічним блиском. У деяких лусочок помітні білі краї, через що створюється сітчастим візерунок.
Черевце у лісового полоза перламутрове-біле або сіре, а у самиць – яєчне-жовте з темними плямами, які нерідко майже зливаються у суцільне чорне. Молоді особини відрізняються сірою шкірою з чорними плямами на верхній частині тулуба.
Де живе ескулапів полоз?
Ці змії населяють більшу частину Європи (переважно південні та центральні регіони) та деякі острови Егейського моря, а також північ Малої Азії та Кавказу. В Україні ескулапів полоз мешкає у південно-західних регіонах, Карпатах та Закарпатті.
Ці змії надають перевагу доволі вологому лісовому середовищу існування з великою кількістю каменів та рослинності, де можна сховатися. Саме тому вони ще відомі як лісові полози.
Найчастіше за все їх можна зустріти у передгірних букових лісах, рідше – у хвойних та мішаних широколистяних, а також на схилах залісених ущелин. В горах ескулапів полоз зустрічається до відмітки 2000 м.
Також лісових полозів можна побачити у фруктових садах, на чайних плантаціях та вологих луках. Ховаються вони переважно у дуплах дерев, норах ссавців, купах хмизу, серед скельних тріщин та каміння.
Що їсть та як полює полоз ескулапів чи лісовий?
Молоді лісові полози харчуються ящірками, комахами, дрібними гризунами. Дорослі особини частіше за все полюють на щурів, землерийок, кротів, птахів та пташині яйця.
Ескулапові полози виходять на полювання рано вранці або пізно вдень. Зазвичай вони використовують свою швидкість та спритність, щоб раптово атакувати свою здобич.
Як і багато інших змій, ескулапів полоз має орган на роті, який може інтерпретувати молекули запаху з повітря. Саме це дозволяє йому легко знаходити свою здобич. Ці змії не мають отрути, тому вони повинні міцно тримати здобич у роті, щоб не дати їй втекти.
Укус лісового полоза
Ескулапів полоз не дуже агресивний до людини. Ці змії вважають за краще втекти та сховатися у своїх щілинах, ніж контактувати з людиною. Якщо не намагатися загнати їх у кут або наблизитися до них, то вони не намагатимуться захищатися.
Попри величезний розмір, ескулапів полоз не є небезпечним. Він не виробляє отрути, а його укус недостатньо сильний, щоб серйозно пошкодити шкіру людини. Головне – у разі укусу цієї неотруйної змії неодмінно промити рану милом, щоб запобігти занесенню інфекції.
Поведінка та розмноження лісового полоза
Ескулапів полоз має здатність підійматися прямо вгору по вертикальних поверхнях. Його можна знайти на дахах і навіть на верхніх гілках дерев. Сильної спеки ці полози уникають, заповзаючи у схованки.
На зиму ці неотруйні змії впадають у сплячку. Зазвичай це відбувається наприкінці жовтня – початку грудня. Після зимівлі ескулапові полози виповзають на початку квітня – у травні.
Ці змії є яйцекладними. Паруються вони на початку травня – у червні. Нерідко парування цих змій відбувається на невисоких деревах.
Самці-конкуренти борються один з одним за доступ до потенційних самиць. Переможець виконує разом з обраницею ритуальний танець.
У липні самиця лісового полоза відкладає 4-10 яєць у вологе, тепле місце (купи сіна, старі пні, гнилу деревину тощо). У вересні чи на початку жовтня з них вилуплюються маленькі полози. У дикій природі ескулапів полоз живе 25-30 років.
Хижаки та загрози для ескулапового полоза
Завдяки своїй здатності ховатися у щілинах і зливатися з навколишнім середовищем, ці змії дуже добре уникають потенційних хижаків. Хоча вони здаються широко поширеними та стабільними, чисельність популяції лісового полоза наразі невідома. Втрата середовища існування через дороги, ферми та забудівлю традиційно становлять певну загрозу для існування цього виду змій.
Наразі ескулапів полоз вважається видом, що викликає найменше занепокоєння. Проте в Україні він занесений до Червоної книги країни.
Опис та зміст маїсового полозу в домашніх умовах
По-іншому маїсового полозу називають червоним щуром змієм. Першу назву змія отримала через те, що її вперше побачили на кукурудзяному полі-друге – через свій зовнішній вигляд, хоча в природі ці змії зустрічаються і з іншими кольорами. Наприклад, оранжевого кольору з чорними смугами.
Друга назва полоза – щура змія
Змії вважаються земляними мешканцями, вони воліють переміщатися землею. Але деякі особини активно поводяться на чагарниках та деревах.
Опис та різновиди
Довжина даного плазуна становить 1-1,5 м. Середня тривалість життя – 8-9 років. Дізнатися, скільки живе маїсовий полоз, за морфологічними ознаками важко. Необхідно розуміти, як швидко росте і розвивається тварина. Змія активна на світанку та вночі, т. до. у цей час вона полює.
У маїсового полозу природне забарвлення представлене оранжево-золотим кольором з чорними та червоними смугами. Однак у природі часто зустрічаються морфи – групи змій із генетичними відхиленнями. Вони відрізняються лише кольором, решта ознак збережена.
До популярних відносять:
- Amelanism. Рептилії мають червоний або білувато-рожевий відтінок. Чорний пігмент у них відсутній.
- Hypomelanism. Морфи бувають коричневого, сірого або світло-коричневого кольору з вентральними лусочками. Меісовий полоз активний у темний час доби, у цей час він полює
- Charcoal. Плазуни сірого і коричневого відтінків. Жовтого пігменту немає.
- Anerythrysm. Тварини світло-сірого кольору з невеликими вкрапленнями жовтого на шиї та нижній частині живота. Червоний пігмент відсутній.
- Карамель. Рептилії з мутацією, що пригнічує червоний пігмент. Вони «замінюють» його на жовті тони.
- Лава. Характерно однотонне темне фарбування з переважаючим чорним кольором.
- Lavender. Меланін практично відсутній. Тому забарвлення морфа варіюється від лавандового до кавового, рожевого.
- Еморі. Основний колір – сірий з блакитним відтінком. Плями пофарбовані в морквяний тон із невеликими затемненнями з обох боків.
- Blizzard. У полоза луска біла. Рідко на ній можна виявити жовту пляму.
Перелічені морфи мешкають у листяних лісах, поблизу скелястих схилів, на безплідних ґрунтах. Найбільша кількість популяції розташована біля фермерських господарств по всій Америці, в провінціях Мексики, на території Кайманових островів.
Утримання в домашніх умовах
Для маїсового полозу купують тераріуми горизонтального вигляду розміром не менше 50х40х40 см. Туди запускають 1 особину або групу рептилій – 1 самця та 2 самок. Житло плазунів обігрівають за допомогою електрокилимка. Температуру контролюють термометром. Вимірюють її на відстані 3 см від субстрату у теплому кутку. При низьких температурах у представників виду зупиняються процеси травлення, знижується імунітет.
Кювета з водою обов`язковий елемент. У ній рептилія плаватиме і відмокатиме під час линьки. У тераріумі роблять приховані місця для тварини, де вона зможе відпочивати. Зібрані в природі предмети розміщують у ємності, попередньо обробивши їх хлорним розчином. У теплому кутку ставлять кювет із торф`яним мохом, у холодному — сухе укриття. Рекомендують використовувати папір, кокосовий субстрат або гравій. Тераріум слід щодня обприскувати теплою водою.
Догляд за полозом включає:
Влітку організують ультрафіолетові ванни. Для цього житло рептилії переміщають на цілий день у місце, що постійно освітлюється сонцем, але не варто забувати про те, що частина ємності повинна залишатися в тіні.
Режим харчування
Новонароджені особини поглинають жовток через пуповину. Через тиждень необхідно поставити поруч із ними напувалку. Якщо малюки відмовлятимуться від їжі, їх слід годувати примусово. Як перший прикорм використовують убитих рожевих мишей, щоб знизити ризик отримання травми під час годування.
Не можна давати плазунам розморожені мокрі продукти. Їх промокають серветкою, щоб до їжі не прилипав субстрат. Дорослі особини харчуються 1 раз на 5 днів гризунами, добовими курчатами. Разом із їжею їм кладуть вітамінно-мінеральні добавки. Воду змінюють щодня.
Розмноження полози
Маїсова змія відноситься до яйцекладучих. Статева зрілість у неї настає на 2 рік життя. Самка приносить до 24 яєць. Щоб простимулювати процес спарювання, змії влаштовують зимову сплячку мінімум на 6 тижнів.
У цей час у тераріумі підтримують температуру 12-14 градусів. Зимівку рекомендують проводити з листопада по січень, щоб у наступних місяцях відбулося спарювання. Вагітність триватиме 36-38 днів. Після закінчення сплячки температуру починають плавно піднімати до 22-28 градусів вдень і до 18-20 градусів вночі.
Хоча тварини протягом усієї зимівлі не харчуються, вода повинна постійно перебувати поряд з ними.
Запобіжні заходи
Ця змія не відноситься до отруйних. Маїсові полози виділяють отруту, але він небезпечний тільки для холоднокровних тварин. Агресію рептилія виявляє лише тоді, коли їй роблять боляче. Тому багато хто любить утримувати змію у себе вдома, адже вона не несе небезпеки навіть для кота. Заборонено брати на руки полоза після годування. Рептилія може зригнути з`їдене.