Як визначити кислотність ґрунту

Грунт складається з твердої, рідкої і газоподібної частин. Лабораторний аналіз грунту передбачає, поряд з іншими показниками, в тому числі експертну оцінку кислотності грунту. Як визначити кислотність ґрунту, і яке значення має цей показник – читайте далі.

Як дізнатися кислотність грунту?

Для початку розберемося з термінами. Кислотністю грунту називають концентрацію іонів водню в ґрунтовому розчині (рН водна) і обмінних катіонів водню і алюмінію в грунтово-поглинальному комплексі (це – обмінна і гідролітична рН). Кислотність буває активна (водна) і потенційна (обмінна і гідролітична). Активна кислотність безпосередньо діє на кореневу систему рослин і на мікроорганізми, що знаходяться в грунті. Визначення цієї кислотності при аналізі грунту необхідно для правильного підбору культур і розрахунку норм добрив. Потенційну кислотність визначають для проведення вапнування ґрунтів (цю процедуру називають хімічною меліорацією).

В яких ситуаціях необхідно підвищити або знизити кислотність грунту?

Навіщо може знадобитися знизити або підвищити кислотність грунту? Справа в тому, що рослини по-різному реагують на кисле і лужне середовище. Уповільнення росту рослин спостерігається при рН нижче 5 і вище 8. Негативний вплив кислотності особливо небезпечний в початковий період вегетації. Кислотно-лужні властивості ґрунтового розчину дуже впливають на ріст, розвиток, обмін речовин і режим харчування рослин. Оптимальний інтервал рН залежить від біологічних особливостей рослин.

За реакцією ґрунтового розчину розподіляють такі групи грунтів:

В Україні грунти з підвищеною кислотністю (рН водна становить менше 6) займають приблизно 9 млн. га (зона Полісся і частина лісостепової зони України).

Нейтральні грунти підходять для багатьох популярних городніх рослин (буряк, білокачанна капуста, соя). Оптимальне значення рН для цих культур коливається в межах 6,5 – 7,5. Для таких рослин як цибуля, часник, огірки, салат, цвітна капуста, соняшник, кукурудза, бобові (квасоля, горох), а також деяких злаків (пшениця, ячмінь) ідеальним є рН 6 – 7. Кислі грунти вони переносять погано. З іншого боку, такі злакові культури як просо, жито, овес нормально переносять досить високий рівень кислотності. Стійкі до підвищення кислотності морква, томати, редис. Стійкі до збільшення кислотності ґрунтів, але при цьому погано переносять надлишок кальцію такі ягідні культури як малина, суниця і агрус, а також льон і картопля.

У кислі грунти не можна вносити мінеральні добрива, не провівши перед цим вапнування, так як це негативно відбивається на врожайності культур. Для поліпшення ситуації необхідно знизити кислотність грунту.

Позитивний вплив вапнування важко переоцінити. Завдяки вапнуванню:

• знижується кислотність
• підвищується біологічна активність грунту
• мобілізуються малорухливі форми фосфору і молібдену

Позитивний ефект від вапнування зберігається протягом 10 – 12 років, але остаточно встановлюється не відразу, а лише через 2 – 3 роки після хімічної меліорації.

Однак не на всіх грунтах і не під всі культури доцільно вносити вапно. Оскільки необхідно враховувати і реакцію конкретної культури на вапнування. Надмірна кількість вапна може бути такою ж шкідливою, як і її недолік. Це пояснюється тим, що під дією надлишку вапна знижується доступність деяких елементів живлення для рослин. Особливо шкідливо перевапнування на легких ґрунтах. До питання хімічної меліорації (збільшення кислотності грунту або її зниження) треба підходити з обережністю. Необхідність вапнування визначають за такими показниками:

1. Актуальна іпотенційнарН
2. Насиченість грунту основами
3. Механічний склад грунту
4. Чутливість тих чиінших культур до кислотності

Як дізнатися кислотність грунту на вашій ділянці?

Для отримання найбільш точної і об’єктивної характеристики необхідний хімічний аналіз ґрунту. Лабораторне дослідження ґрунту визначить актуальну і потенційну кислотність, що допоможе більш ефективно і грамотно організувати ведення господарства на даній ділянці.

Ви зможете проконсультуватися з фахівцями щодо необхідного підбору добрив, підтримці потрібного рівня кислотності та інших важливих нюансів.

Кислотність або рН ґрунту — основа ґрунтової хімії. Як підвищити урожайність

Кислотність ґрунтів — це властивість, обумовлена наявністю в ґрунтовому розчині водневих (Н+) іонів. Представляється через рН (від’ємний логарифм концентрації водневих іонів). Кислі ґрунти мають рН менше 7, нейтральні — близько 7, а лужні — понад 7.

Кислотність є основою ґрунтової хімії та у першу чергу впливає на активність у ґрунті елементів живлення і їхнє засвоєння рослинами. Також рН впливає на усю ґрунтову біоту (мікроорганізми, водорості, гриби).

Навіть сьогодні, на початку 21 століття, більше третини аграріїв не знають точно кислотність ґрунтів на власних посівних площах, а між іншим саме цей показник здатен помітно знизити показники продуктивності вирощування сільгоспкультур.

Факти про кислотність ґрунту

• Надмірно високий (вище 9) або низький (нижче 4) рівень рН є токсичним для коренів рослин.
• Для більшості рослин оптимальним значенням кислотності ґрунту є 6,0-7,0.
• Більшість макро- та мікроелементів максимально доступні за кислотності 6,6-6,9.
• Розкислення ґрунту лише на одиницю значення (від 5,0 до 6,0) сприяє підвищенню урожайності до 50%.
• В кислих ґрунтах (pH 4,0-5,5) залізо, алюміній і марганець досягають токсичного рівня концентрацій. При цьому надходження у рослини фосфору, калію, сірки, кальцію та магнію значно ускладнюється.
• В лужних ґрунтах (pH 7.5-8.5) фосфор, залізо, марганець, мідь, цинк, бор стають менш доступними рослинам через утворення нерозчинних гідроксидів.
• При плануванні технології вирощування рН потрібно брати до уваги в першу чергу, ще до проведення аналізу ґрунту.

В Україні ґрунти, що мають рН 5,5 і трохи вище, зазвичай не вапнують. Проте більшість культур реагують на вапнування вже в перший рік. Зокрема, кукурудза, яка є однією з основних вирощуваних сільгоспкультур.

Що потрібно робити?

По-перше, варто визначити кислотність ґрунту, розрахувати потребу у вапні (гіпсі) і внести відповідну норму вапна (гіпсу), щоб змінити кислотність (лужність) до оптимального рівня і тим самим збільшити доступність наявних макроелементів.

По-друге, зробити аналіз ґрунту, визначити наявність NPK, розрахувати потребу в NPK і внести відповідну норму добрив.

Зазвичай вітчизняні агровиробники починають роботу з другого пункту, що не можна назвати правильним.

Для зменшення кислотності на 1 (одиницю) з pH 5.6 до 6.6, необхідно внести одноразово наступну кількість вапнякових матеріалів в перерахунку на СаО (закордонні рекомендації):

Наступні кожні 3 роки на піщаних і суглинистих грунтах слід вносити відповідно по 0,6-1,2 т/га та 1,5-1,8 т/га СаО, та кожні 5 років на глинистих важких ґрунтах 2,5-3 т/га СаО. Для досягнення максимального ефекту вапнування краще проводити восени перед основним обробітком ґрунту.

Дози вапна, що застосовують один раз на 6-8 років, т/га

Механічний склад ґрунту

суглинковий