Рослини Черкаської області занесені до Червоної книги України Список рослин Черкаської області занесених до Червоної кни

Рослини Черкаської області, занесені до Червоної книги України

Статистика ред.

До списку входить 89 видів рослин, з них:

• Вразливих — 42;
• Рідкісних — 22;
• Недостатньо відомих — 0;
• Неоцінених — 17;
• Зникаючих — 8;
• Зниклих у природі — 0;
• Зниклих — 0.

Список видів ред.

Див. також ред.

• Флора Черкаської області
• Тварини Черкаської області, занесені до Червоної книги України
• Офіційний перелік регіонально рідкісних рослин Черкаської області

Джерела ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри

Бок (Передня Померанія)

Бокка

Бодзейовиці

Бйорн Ферм

Битва під Студзянками

Битва під Володимир-Волинським

Битва при Гімері (311)

Блідонога садова мурашка

Бліпверт

Благовіщенський чоловічий монастир (Ніжин)

Spisok roslin Cherkaskoyi oblasti zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini Zmist 1 Statistika 2 Spisok vidiv 3 Div takozh 4 Dzherela 5 PosilannyaStatistika red Do spisku vhodit 89 vidiv roslin z nih Sudinnih roslin 67 Mohopodibnih 3 Vodorostej 7 Lishajnikiv 1 Gribiv 11 Sered nih za prirodoohoronnim statusom Vrazlivih 42 Ridkisnih 22 Nedostatno vidomih 0 Neocinenih 17 Znikayuchih 8 Zniklih u prirodi 0 Zniklih 0 Spisok vidiv red p p Ukrayinska nazva vidu Latinska nazva vidu Prirodoohoronnij status Grupa1 Aldrovanda puhirchasta Aldrovanda vesiculosa L Ridkisnij Sudinni roslini2 Astragal pishanij Astragalus arenarius L Vrazlivij Sudinni roslini3 Astragal sherstistokvitkovij Astragalus dasyanthus Pall Vrazlivij Sudinni roslini4 Baranec zvichajnij Huperzia selago L Bernh ex Schrank et Mart Neocinenij Sudinni roslini5 Batrahospermum draglistij Batrachospermum gelatinosum L DC Ridkisnij Vodorosti6 Brandushka riznobarvna piznocvit riznobarvnij Bulbocodium versicolor Ker Gawl Spreng Vrazlivij Sudinni roslini7 Bruslina karlikova Euonymus nana M Bieb Vrazlivij Sudinni roslini8 Bulatka dovgolista Cephalanthera longifolia L Fritsch Ridkisnij Sudinni roslini9 Bulatka chervona Cephalanthera rubra L Rich Ridkisnij Sudinni roslini10 Verba Starke Salix starkeana Willd Vrazlivij Sudinni roslini11 Vovche liko pahuche borovik Daphne cneorum L Vrazlivij Sudinni roslini12 Vodyanij gorih plavayuchij Trapa natans L s l Neocinenij Sudinni roslini13 Galeropsis pustelnij Muscari botryoides L Mill Znikayuchij Gribi14 Genediyela Gajma Hennediella heimii Hedw R H Zander Ridkisnij Mohopodibni15 Gericij koralopodibnij Hericium coralloides Fr Gray Vrazlivij Gribi16 Gnizdivka zvichajna Neottia nidus avis L Rich Neocinenij Sudinni roslini17 Goricvit vesnyanij Adonis vernalis L Neocinenij Sudinni roslini18 Grifola listuvata Grifola frondosa Dicks Fr Gray Vrazlivij Gribi19 Gronyanka bagatorozdilna Botrychium multifidum S G Gmel Rupr Ridkisnij Sudinni roslini20 Gronyanka pivmisyaceva klyuch trava Botrychium lunaria L Sw Vrazlivij Sudinni roslini21 Gronyanka romashkolista Botrychium matricariifolium A Braun ex Doll W D J Koch Znikayuchij Sudinni roslini22 Zhirovik Lozelya Liparis loeselii L Rich Vrazlivij Sudinni roslini23 Zmiyegolovnik Ryujsha Dracocephalum ruyschiana L Neocinenij Sudinni roslini24 Zmorshok stepovij Morchella steppicola Zerova Ridkisnij Gribi25 Zmorshok tovstonogij Morchella crassipes Vent Pers Ridkisnij Gribi26 Zozulini slozi yajcepodibni Listera ovata L R Br Neocinenij Sudinni roslini27 Zozulki m yasochervoni palchatokorinnik m yasochervonij Dactylorhiza incarnata L Soy s l Vrazlivij Sudinni roslini28 Zozulki travnevi palchatokorinnik travnevij Dactylorhiza majalis Rchb P F Hunt et Summerhayes s l Ridkisnij Sudinni roslini29 Kaldeziya bilozorolista Caldesia parnassifolia L Parl Znikayuchij Sudinni roslini30 Klavariadelf tovkachikovij Clavariadelphus pistillaris L Donk Ridkisnij Gribi31 Klokichka perista Staphylea pinnata L Ridkisnij Sudinni roslini32 Kovila volosista Stipa capillata L Neocinenij Sudinni roslini33 Kovila vuzkolista Stipa tirsa Steven Vrazlivij Sudinni roslini34 Kovila dniprovska Stipa borysthenica Klokov ex Prokudin Vrazlivij Sudinni roslini35 Kovila najkrasivisha Stipa pulcherrima K Koch Vrazlivij Sudinni roslini36 Kovila pirchasta Stipa pennata L Vrazlivij Sudinni roslini37 Kovila puhnastolista Stipa dasyphylla Czern ex Lindem Trautv Vrazlivij Sudinni roslini38 Konardiya kompaktna Conardia compacta Drumm ex Mull Hal H Rob Ridkisnij Mohopodibni39 Koruchka bolotna Epipactis palustris L Crantz Vrazlivij Sudinni roslini40 Koruchka temno chervona Epipactis atrorubens Hoffm ex Bernh Besser Vrazlivij Sudinni roslini41 Koruchka chemernikopodibna koruchka shirokolista Epipactis helleborine L Crantz Neocinenij Sudinni roslini42 Kosariki tonki Gladiolus tenuis M Bieb Vrazlivij Sudinni roslini43 Kosariki cherepitchasti Gladiolus imbricatus L Vrazlivij Sudinni roslini44 Ksantoparmeliya grubozmorshkuvata neofusceliya grubozmorshkuvata parmeliya grubozmorshkuvata Xanthoparmelia ryssolea Ach O Blanco et al Vrazlivij Lishajniki45 Liliya lisova Lilium martagon L Neocinenij Sudinni roslini46 Lyubka dvolista Platanthera bifolia L Rich Neocinenij Sudinni roslini47 Lyubka zelenokvitkova Platanthera chlorantha Cust Rchb Ridkisnij Sudinni roslini48 Mutin sobachij Mutinus caninus Huds Fr Ridkisnij Gribi49 Muhomor shetinistij Amanita solitaria Bull Fr Znikayuchij Gribi50 M yakuh bolotnij hammarbiya bolotna Hammarbya paludosa L O Kuntze Znikayuchij Sudinni roslini51 Neotianta kapturuvata Neottianthe cucullata L Schlechter Znikayuchij Sudinni roslini52 Neotineya obpalena zozulinec obpalenij Neotinea ustulata L R M Bateman Pridgeon et M W Chase Znikayuchij Sudinni roslini53 Nitela najtonsha Nitella tenuissima Desv Kutz Ridkisnij Vodorosti54 Nitelopsis prituplenij Nitellopsis obtusa Desv inLoisel J Groves Ridkisnij Vodorosti55 Osoka dvodomna Carex dioica L Vrazlivij Sudinni roslini56 Pediastrum Kavrajskogo Pediastrum kawraiskyi Schmidle Vrazlivij Vodorosti57 Pivniki borovi Iris pineticola Klokov Vrazlivij Sudinni roslini58 Pivniki sibirski Iris sibirica L Vrazlivij Sudinni roslini59 Pidsnizhnik bilosnizhnij pidsnizhnik zvichajnij Galanthus nivalis L Neocinenij Sudinni roslini60 Pidsnizhnik skladchastij Galanthus plicatus M Bieb Vrazlivij Sudinni roslini61 Plaun richnij Lycopodium annotinum L Vrazlivij Sudinni roslini62 Plaunec zaplavnij likopodiyella zaplavna Lycopodiella inundata L Holub Ridkisnij Sudinni roslini63 Plodorizhka bolotna zozulinec bolotnij Anacamptis palustris Jacq R M Bateman Pridgeon et M W Chase Vrazlivij Sudinni roslini64 Plodorizhka ridkokvitkova zozulinec ridkokvitkovij Anacamptis laxiflora Lam R M Bateman Pridgeon et M W Chase Vrazlivij Sudinni roslini65 Plodorizhka salepova zozulinec salepovij Anacamptis morio L R M Bateman Pridgeon et M W Chase Vrazlivij Sudinni roslini66 Puhirnik malij Utricularia minor L Vrazlivij Sudinni roslini67 Puhirnik serednij Utricularia intermedia Hayne Vrazlivij Sudinni roslini68 Rannik vesnyanij Scrophularia vernalis L Vrazlivij Sudinni roslini69 Rosichka anglijska rosichka dovgolista Drosera anglica Huds Vrazlivij Sudinni roslini70 Ryabchik malij Fritillaria meleagroides Patrinex Schult et Schult f Vrazlivij Sudinni roslini71 Ryabchik ruskij Fritillaria ruthenica Wikstr Vrazlivij Sudinni roslini72 Salviniya plavayucha Salvinia natans L All Neocinenij Sudinni roslini73 Skopoliya karniolijska Scopolia carniolica Jacq Neocinenij Sudinni roslini74 Sokironosicya strunka vyazil strunkij Securigera elegans Pancic Lassen Vrazlivij Sudinni roslini75 Son velikij Pulsatilla grandis Wender Vrazlivij Sudinni roslini76 Son luchnij son chorniyuchij son bogemskij Pulsatilla pratensis L Mill s l Neocinenij Sudinni roslini77 Son rozkritij Pulsatilla patens L Mill s l Neocinenij Sudinni roslini78 Stigeoklonium puchkuvatij Stigeoclonium fasciculare Kutz Vrazlivij Vodorosti79 Strochok Slonevskogo Gyromitra slonevskii Heluta Ridkisnij Gribi80 Tolipela proliferuyucha Tolypella prolifera Ziz ex A Braun Leonhar Ridkisnij Vodorosti81 Toreya najrozgaluzhenisha Thorea ramosissima Bory Ridkisnij Vodorosti82 Tortula Randa Tortula randii Kenn R H Zander Ridkisnij Mohopodibni83 Trutovik zontichnij Polyporus umbellatus Pers Fr Ridkisnij Gribi84 Tryufel litnij tryufel yistivnij Solenanthus biebersteinii DC Znikayuchij Gribi85 Tyulpan dibrovnij Tulipa quercetorum Klokovet Zoz Vrazlivij Sudinni roslini86 Cibulya vedmezha cheremsha Allium ursinum L Neocinenij Sudinni roslini87 Cibulya kruglonoga Allium sphaeropodum Klokov Vrazlivij Sudinni roslini88 China ryaba china venecianska Lathyrus venetus Mill Wohlf Vrazlivij Sudinni roslini89 Shafran sitchastij Crocus reticulatus Steven ex Adams Neocinenij Sudinni rosliniDiv takozh red Flora Cherkaskoyi oblasti Tvarini Cherkaskoyi oblasti zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini Oficijnij perelik regionalno ridkisnih roslin Cherkaskoyi oblastiDzherela red Roslini Cherkaskoyi oblasti zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini Chervona kniga UkrayiniPosilannya red Naodinci z prirodoyu 2012 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Roslini Cherkaskoyi oblasti zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini amp oldid 32792968

Клімат і рельєф Черкаської області. Історія заселення

Черкаська область розташована в центральній лісостеповій частині УРСР, у басейнах середніх течій Дніпра й Південного Бугу. На півночі вона межує з Київською, на сході — з Полтавською, на півдні — з Кіровоградською і на заході — з Вінницькою областями УРСР. Площа області — 20,9 тис. кв. км (3,4 проц. території республіки). Населення— 1539,4 тис. чоловік, у т. ч. міського — 582,9, густота — 74 чоловіка на 1 кв. км. Основну частину жителів становлять українці (92,8 процента).

Область утворено 7 січня 1954 року. Вона поділяється на 20 адміністративних районів. У своєму складі має 15 міст, у т. ч. З обласного підпорядкування, 19 селищ міського типу і 815 сільських населених пунктів, підпорядкованих 453 міським, селищним і сільським Радам депутатів трудящих.

Територія Черкащини з південного заходу на північний схід простяглася на 245 км. Більша, правобережна частина області, розміщена в межах Наддніпрянської височини — рівнинна, подекуди горбиста, порізана річками, ярами і балками. Вздовж долини Дніпра на 70 км тягнеться Канівсько-Мошногірський кряж. Значні підвищення рельєфу надають території гірського характеру. Цей район називають Канівськими горами і Мошногорами. Менша, лівобережна частина області, що лежить у межах Наддніпрянської низовини, відзначається одноманітним, слаборозчленованим рівнинним рельєфом, подекуди заболоченим.

З корисних копалин промислове значення мають буре вугілля (Звенигородський район), бентонітові глини (Лисянський район), каоліни, граніти, гнейси, лабрадорит, пісковики, торф.

Клімат помірно континентальний. Зима м’яка, з частими відлигами, літо тепле, дещо посушливе. Пересічна річна температура повітря +7,2°, липня +19,5°, січня —5,9°, ..максимальна +39°, мінімальна —37°. Період з температурою +10° становить 160—170 днів. Річна кількість опадів — 450—520 мм. Переважають північно-західні вітри.

Найважливіша водна артерія — судноплавний Дніпро. До нього (на території області) впадають Рось, Вільшанка, Тя-сьмин, Сула й Супій. Кременчуцьке водосховище загальною площею 180 тис. га, створене греблею Кременчуцької ГЕС, має в межах області протяжність 130 км. Його ширина біля Черкас 18 км. Найбільші допливи Бугу, що протікають у південно-західній частині області, — Гірський Тікич і Гнилий Тікич. На Черкащині є понад 650-заплавних озер і штучних ставків, придатних для рибництва й розведення свійської водоплавної птиці.

Типовими грунтами для Черкащини є чорноземи. На правобережжі області їхній склад строкатий: опідзолені чорноземи і темно-сірі лесові (опідзолені) грунти, сірі та ясно-сірі лесові (опідзолені), на лівобережжі — глибоко гумусні та лучні чорноземи.

Ліси ростуть здебільшого на узбережжях річок, степова рослинність поширена на вододілах. У районі Канева і на південний схід від нього переважають дубово-грабові гаї (дуб, граб, клен, липа, ясен), у південно-західній, південній і центральній частині — дубово-ясеневі та грабові гаї. Черкаський субір (сосна, дуб, клен, береза) — найпівденніша межа наддніпрянських хвойних лісів на Україні. Найбільший у Лісостепу Канівський біогеографічний заповідник має площу 1274 га. Всього під лісами й чагарниковими насадженнями зайнято 240 тис. га (4,5 проц. території області).

Тваринний світ Черкащини різноманітний, але нечисленний. З хижаків трапляються вовк, лисиця, тхір і куниця. У лісах живуть косулі, олені, лосі, білки. З птахів найпоширеніші сіра куріпка, перепел, жайворонок, дрізд, мухоловка, кібець. У водоймах області водяться сом, минь, окунь, щука, лящ, бичок, судак, короп, лин, в’юн.

Черкащина, як і вся територія України, була заселена первісними людьми уже в стародавньому кам’яному віці — палеоліті. Найдавнішою з пам’яток на території області є знахідка крем’яних виробів, виготовлених понад 40 тис. років тому неподалік села Великої Бурімки Чорнобаївського району.

Поселення первісних мисливців пізнього палеоліту 40—13 тис. років тому виявлені в Уманському, Маньківському, Канівському, Смілянському районах. Однією з найцікавіших пам’яток цього часу є Межиріцьке поселення в Канівському районі. На ньому виявлені й вивчені залишки наметоподібних жител, для спорудження яких було використано великі кістки мамонтів (тільки під час спорудження одного з таких жител ужито 385 кісток). Значний інтерес має череп мамонта, на лобовій частині якого червоною вохрою зображено складний орнамент, скульптурні жіночі зображення (фігурки-статуетки). Вони віддзеркалюють наявність культу жінки, що існував у родових колективах пізньопалеолітичної епохи.

Поступово від присвоювальних форм господарювання (збиральництво, полювання, рибальство) в період неоліту (VI—III тисячоріччя до н. е.) людина переходить до відтворювальних форм. І хоча в добу неоліту на території Черкащини основу господарської діяльності людини ще становило мисливство й рибальство, в цей час з’явилися початки скотарства й мотичного землеробства, а також прядіння й ткацтво. У побут почав входити глиняний посуд. У долині Дніпра, головним чином, у Черкаському, Чигиринському, Золотоніському і Чорнобаївському районах, виявлено близько 30 неолітичних поселень (стоянок). Вони належать здебільшого до т. зв. дніпро-донецької культури IV—III тисячоріччя до н. е. На одному з них біля села Бузьків Чорнобаївського району досліджено наземне житло з двома вогнищами. Тут виявлено також поховання і мотику з кісток.

Але, крім неолітичних мисливсько-рибальських племен, правобережну Черкащину IV—III тисячоріч до н. е. населяли племена трипільської культури, поширеної на просторах між Дністром і Дніпром, основним заняттям яких було землеробство. В області, особливо в її південно-західній частині навколо Умані, відомо понад сто трипільських довготривалих поселень із залишками жител з глинобитними долівками-площадками і печами, господарськими приміщеннями і ямами-коморами. Ці племена вже користувалися знаряддями праці з міді, глиняним посудом з художнім розписом. Інколи на посудинах трапляються зображення тварин і людських фігур.

Найповніше уявлення про господарство та побут населення за доби міді дають дослідження поселень поблизу сіл Сушківки й Косенівки Уманського району, Попудні — Монастирищенського, Пеніжкового — Христинівського, Старої Буди — Звенигородського районів. На Сушківському поселенні знайдено модель глинобитного житла. Залишки великих поселень виявлені біля Доброводів Уманського району, Тальянок і Майданецького Тальнівського району. Площа найбільшого з них досягає 300—400 га. На поселенні біля Майданецького виявлено 1200 жител, що розташовані в 10 концентричних колах. Населення, за попередніми підрахунками, становило кілька тисяч чоловік.

У південній частині правобережжя області та на її лівобережжі в III — на початку II тисячоріччя до н. е. жили скотарські племена, поселення яких виявлені поблизу села Новоселиці Чигиринського району та біля сіл Домонтового і Чапаєвки Золотоніського району. Неподалік Домонтового зберігся також курганний могильник мідного віку.

За доби бронзи III — початок І тисячоріччя до н. е. територію Черкащини заселяли кілька груп землеробсько-скотарських племен. Поселення найбільш ранньої групи, що існували на правобережній Черкащині, досліджено на околицях Канева та в селі Пекарях Канівського району, а біля села Долинки Монастирищенського району розкопано близько 60 поховань.

У середині II тисячоріччя до н. е. лісостепове правобережжя Дніпра було заселене землеробсько-скотарськими протослов’янськими племенами т. зв. комарівсько-тшинецької культури. Пам’ятки цих племен — залишки поселень поблизу Мошнів Черкаського району та курганні поховання біля Гуляй-Городка і Теклиного Смілянського району. Нащадками населення комарівсько-тшинецької культури на правобережній Черкащині були племена білогрудівської культури кінця бронзового віку (XI—IX ст. до н. е.). Свою назву вона дістала від Білогрудівського лісу, що коло села Піківця Уманського району, де в 20-х роках розпочалося дослідження загадкових попелищ. Тепер пам’ятки цієї культури відомі в багатьох місцевостях області, зокрема в Уманському, Христинівському, Чигиринському та Канівському районах. Частину з них уже добре вивчено. Так, у поселенні поблизу Собківки виявлено залишки наземних жител з вогнищами, а в Суботівському поселенні та біля Умані знайдено залишки бронзо-ливарного виробництва. І, нарешті, у VIII — першій половині VII ст. до. н. е. правобережжя області населяли племена чорноліської культури. їх укріплені поселення — городища виявлено в басейні Тясьмину й Гірського Тікичу — в Смілян-ському, Черкаському й Чигиринському районах. Одним з них є Суботівське городище. Воно виникло на місці білогрудівського поселення і було значним центром місцевої бронзоливарної металургії. Скарб бронзових речей та прикрас знайдено на городищі в селі Залевках Смілянського району. Він свідчить і про появу майнової нерівності серед тогочасного населення.

Лівобережжя у VIII ст. до н.е. було освоєне скотарськими племенами, що кочували головним чином у пристеповій і степовій частинах нинішньої України. Лише в скіфські часи (VII—III ст. до н. е.), коли на Наддніпрянщині знаряддя праці почали виготовляти із заліза, Лівобережжя поступово заселяють нащадки місцевого лісостепового населення з Правобережжя. Ці осілі землеробські племена відомі з писемних джерел під назвою скіфів-орачів.

На Черкащині є близько 100 городищ, поселень і курганних могильників скіфських часів. Найкраще вивченими з них є поселення в басейні Тясьмину, біля села Жаботина Кам’янського району, два городища біля села Пастирського Смілянського району та багато курганів поблизу Журавки Городищенського району. Знайдений під час розкопок бронзовий посуд, предмети кінської збруї засвідчують і в цей час давні зв’язки Наддніпрянщини із Закавказзям, Наддністрянщиною та Подунав’ям. Тісні зв’язки з грецькими колоніями стверджує унікальна знахідка в торфовищі на річці Супої, недалеко від Піщаної Золотоніського району — човен з 15 високохудожніми грецькими бронзовими посудинами разом з останками людини, що загинула V—IV ст. до н. е. під час якоїсь катастрофи.

У цей час розклад первісного родового ладу, що розпочався ще за доби бронзи, відбувається особливо інтенсивно, виділяється родоплемінна знать. У II ст. до н. е. на степовій й частково на лісостеповій Наддніпрянщині з’являються іранські кочові племена — сармати. На берегах Тясьмину поблизу Рижанівки Звенигородського, Райгорода Кам’янського, Колодистого Тальнівського районів і м. Сміли досліджено кургани з сарматськимй похованнями, а в селі Залевках Смілянського району знайдено скарб сарматських золотих речей.

Територія Черкащини входила до складу тих земель, де на початку н. е. сформувалося ядро ранніх східнослов’янських племен, що були нащадками місцевих лісостепових землеробських племен попередніх часів. Вони залишили після себе пам’ятки зарубинецької (II до н. е.— II ст. н. е.) археологічної культури. В області на берегах Дніпра, в Пороссі й Тясьмині відомо близько 30 пам’яток цієї культури. Кілька цікавих поховань розкопано на могильнику поблизу Суботова. В Корсунь-Шевченківському районі коло села Сахнівки та в місті Каневі (на Московській горі і на Пилипенковій горі) досліджувались поселення. На Пилипенковій горі виявлено 38 жител і 102 господарські ями. Найчисленнішими серед слов’янських пам’яток Черкащини є поселення та могильники черняхівської культури (II—VI ст. н. е.). їх тут відомо близько 500. Найкраще досліджені могильник на околиці с. Маслового Шполянського району, поселення та могильник біля Журавки Городищенського району, поселення поблизу Лесьок і Ломуватого Черкаського району та неподалік Чапаєвки Золотоніського району. В Канівському, Чигиринському, Уманському та ін. районах виявлено також слов’янські поселення VII—VIII ст. н. е. Одне з них коло Канева всебічно досліджено.

Економічною основою господарства ранньослов’янських племен було орне землеробство із застосуванням сівозміни. Для обробітку землі вони користувалися плугом із залізним лемешем і череслом. Один з таких лемешів знайдено біля села Свинарки Уманського району. Тоді вже виділилися в самостійні галузі виробництва такі ремесла, як залізодобувне, залізообробне, гончарне та ряд інших. Отже, виготовлення сільськогосподарських знарядь праці, в т. ч. лемешів і чересел, цілком забезпечувалося рівнем розвитку залізообробного виробництва, залишки якого виявлено на поселеннях у Золотоніському районі, поблизу Завадівки Корсунь-Шевченківського району, Умані, Собківки і Фурманки Уманського району. На збут ішли гончарні, а також ювелірні й косторізні вироби. Понад 120 місць області із знахідками численних римських монет є доказом широкого розвитку торгівлі. «З поділом виробництва на дві великі основні галузі, землеробство і ремесло, — писав Ф. Енгельс,— виникає виробництво безпосередньо для обміну,— товарне виробництво, а разом з ним і торгівля, причому не тільки всередині племені і на його кордонах, але вже і з заморськими країнами».

Всі ці умови забезпечували порівняно вищий рівень життя тогочасного населення. Яскравим свідченням цього є розкопана на поселенні черняхівської культури садиба однієї родини (в селі Леськах поблизу Черкас). Вона складається з житла, двох великих і чотирьох малих господарчих будівель і двох ям-комор для зберігання зерна.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.