Культура Клен звичайний (особливості вирощування та зберігання)
Клен звичайний, гостролистий (Acer platanoides) – це типовий клен, поширений і в місті, й у лісі до найглухіших місць, де в кінці весни утворює рідкісну для дерев суцільну поросль із насіння, що проростає (але серед них виживає лише дуже мала частка). Цвіте у квітні хоча й не дуже яскравими, але своєрідними зонтиковидними суцвіттями без запаху. Восени – одне з найгарніших дерев, особливо деякі різновиди, зокрема – той, що росте разом із дубами посеред перехрестя в лісі.
Молоде листя м’яке і навіть їстівне, потім грубішає та набуває гіркоти, що характерна і для інших видів клену.
Можливо, крім цього виду клену у нас росте і близький вид – Клен білий (явор, Acer pseudoplatanus) – але нажаль немає чітких указівок, як його відрізнити.
Висота клена гостролистого може сягати 30, а іноді й більше метрів. Його стовбур покритий буро-сірою, майже чорною тріщинуватою корою, а на молодих гілках кора гладка, червонувато-сіра. Крона клена гостролистого округлої форми, широкі, міцні гілки спрямовані вниз. Листя у клена долонеподібне, просте, супротивне, з загостреними на кінцях великозубчастими лопатями, яких може бути 5-7 штук. Верхня сторона пластини темно-зелена, нижня блідіша.
Восени листя клена гострозубчастого забарвлюється в жовтий або оранжевий кольори. З жилок і черешків зламаного листя виділяється сік молочного кольору. Цвіте дерево у першій половині травня запашними жовтувато-зеленими квітками, зібраними в щитки по 15-30 штук. Оскільки клен гостролистий є дводомною рослиною, то квітки на ньому або жіночі, або чоловічі. Запилюється рослина комахами. Нектарник, що є плоским кільцем, у яке занурені основи тичинок, розташований між зав’яззю і пелюстками.
Плід клена гостролистого – крилатка, що розпадається на два односім’яні плодики, дозріває в кінці літа й іноді не опадає з дерева до кінця зими.
Рослина є медоносом. Клен гостролистий зовні дуже схожий на інший вид – клен канадський, або цукровий. Розрізняють їх насамперед за соком, що виділяється з черешків: у канадського клена він прозорий. Окрім того, осіннє забарвлення листя канадського клена яскравіше, а кора більш груба і шорстка. Форма листя канадського клена не така лапата, як у листя клена гостролистого.
Розрізняються два ці клени і за виглядом бруньок: у канадського вони яскраво-зелені, а у гостролистого – з червонуватим відтінком.
Якщо ви при посадці вносили в яму добрива, клен не потребуватиме підживлення до кінця поточного сезону. З другої весни в якості добрива застосовують перепрілий гній, шаром якого завтовшки 3 см рівномірно мульчують пристовбурні кола дерева. Добре відгукується рослина на таблетки з повільним вивільненням поживних речовин, які розкладають у кореневій зоні двічі на місяць із початку вегетації до кінця весни, а потім один раз на місяць до кінця літа.
Посадку клена гостролистого здійснюють напровесні або восени. Відстань від клена до будь-якої іншої рослини має бути не менше 2,5-3 м. При створенні живоплоту саджанці клена гостролистого розміщують з інтервалом близько 2 м. Садять клен гостролистий на сонячному або злегка затіненому місці в добре дренований ґрунт. Посадкова яма має бути мінімум у чотири рази ширшою за кореневу грудку, але рівної глибини.
Однак при посадці клена на ділянці з високим заляганням ґрунтових вод яму потрібно робити глибшу, щоб у неї помістився шар дренажу з битої цегли, щебеню або відсіву завтовшки не менше 15 см.
Слідкуйте за тим, щоб коренева система саджанця не пересохла до посадки: замочіть його коріння на кілька годин у воді.
Родюча суміш, яка має заповнити яму, має складатися з трьох частин торфокомпосту або перегною, двох частин дернової землі й однієї частини піску. На дно ями потрібно кинути 120-150 г Нітроамофоски, потім у яму опускають коріння саджанця, розправляють його й заповнюють простір родючою сумішшю. Коренева шийка саджанця має опинитися на кілька сантиметрів вище поверхні. Після посадки в пристовбурні кола клена треба вилити не менше трьох відер води, а коли вона вбереться і ґрунт осяде, коренева шийка опиниться там, де їй і належить бути – на рівні поверхні. У найближчі ж дні ділянку навколо саджанця потрібно закрити шаром торфу або сухої землі завтовшки 3-5 см.
Розмноження клена гостролистого насінням
Клен легко розмножується насіннєвим способом. Висівають насіння в розсадну грядку восени, щоб воно впродовж зимових місяців пройшло природну стратифікацію. Навесні з’являться дружні сходи, які потрібно буде розсадити. Можна здійснювати посів і в березні, але в цьому випадку стратифікувати насіння доведеться 5-7 днів в овочевому ящику холодильника, помістивши його в посуд із вологим піском.
Розмноження клена гостролистого повітряними відсадками
На гілці, з якої ви збираєтеся зробити відсадок, потрібно стерильним гострим ножем кілька разів навскіс розрізати кору й обробити розташовані поруч надрізи коренеутворювачем (Гетероауксином або Корневіном). У надрізи, щоб їхні краї знову не зімкнулися, вставляють крупинки пінопласту, після чого рани потрібно обкласти вологим мохом, а зверху надіти на цю частину гілки поліетиленовий пакет, закріпивши його щільно вище і нижче надрізів. Після цього прикрийте пакет від сонця полотняною тканиною або алюмінієвою фольгою.
Поступово в місцях надрізів почне відростати коріння, яке буде занурене у вологий сфагнум. Наступної весни, у пору активного росту, відсадок відокремлюють від клена, звільняють від поліетилену, фольги або тканини й разом зі сфагнумом висаджують у ґрунт.
Розмноження клена гостролистого кореневими відсадками
На кореневій парості ближче до поверхні землі також роблять кілька надрізів, обробляють їх розчином коренеутворювача і високо підгортають, прикриваючи надрізи землею. Упродовж сезону поливайте й підсапуйте відсадок: до наступної весни у нього розвинеться власне коріння, і ви зможете відкопати його й відсадити на нове місце.
Після посадки клен необхідно часто поливати. Але не тільки саджанці, а вже зміцнілі й навіть дорослі клени потребують регулярного поливу, особливо влітку. Поливають їх навесні й восени один раз на місяць і щотижня влітку. Витрата на дорослу рослину – близько 2 відер, а молодим кленам води потрібно вдвічі більше. Однак якщо листя дерева набуло занадто світлого зеленого відтінку, то це говорить про те, що зі зволоженням ґрунту ви перестаралися. А поникле листя є ознакою недостатнього поливу. Після зволоження ґрунту пристовбурні кола час від часу розпушують, заодно видаляючи бур’яни, що з’явилися в прикореневій зоні.
Скільки годин на рік працюють в Україні та у світі?
Працювати треба – пишуть маститі економісти, політологи і політики, намагаючись пояснити, чому українці живуть так бідно. А насправді все навпаки: найменше люди працюють в найбільш процвітаючих країнах.
БЕЗ НАПРЯГУ. За даними Світового економічного форуму, жителі розвинених країн працюють в середньому 1760 годин на рік. Якщо відняти два-три тижні відпустки, свята і вихідні, то вийде трохи більше 7-ми годин на день.
Найменше працюють… відомі своєю працьовитістю німці – всього 1 360 годин на рік. Менше 1500 годин на рік відпрацьовують голландці, норвежці, французи і датчани.
До речі, саме Данію експерти Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) визнали кращою в світі країною з точки зору балансу між роботою та особистим життям.
В ПОТІ. Найбільше в Європі працюють греки. Спростовуючи всі стериотипи про «розслаблених жителів півдня», вони працюють понад 2035 годин на рік. При цьому середня зарплата в країні становить всього 1090 євро (майже втричі менша, ніж у Німеччині – 2800 євро).
Також досить багато за європейськими мірками працюють литовці (1880 годин на рік), поляки (1950 годин на рік) і росіяни (1980 годин на рік). Найважче доводиться найманим працівникам Мексики і Південної Кореї, які в середньому працюють по 2200-2250 годин на рік.
У цих країнах на більшості приватних підприємств встановлено шестиденний робочий тиждень, а відпустка рідко перевищує 2 тижні на рік. І якщо корейці заробляють у середньому 3400 доларів на місяць і можуть дозволити собі невелику квартиру і відпочинок на теплих морях, то мексиканець на зарплату 440 доларів лише з великими труднощами може прогодувати сім’ю.
Експерти Світового економічного форуму відзначають, що тривалість робочого дня вища в бідних країнах з високою нерівністю в доходах. По суті, співробітникам доводиться виробляти більше для того, щоб забезпечити «євростандарт» підприємцю або власнику бізнесу.
УКРАЇНА. За даними Держстату, українці працюють в середньому 1 678 годин на рік. Це один з кращих показників у світі. Близькі показники мають Великобританія та Австралія.
Не поспішайте дивуватися. Держстат враховує офіційно зайнятих співробітників. В Україні їх близько 10 млн осіб із 17 млн економічно активного населення. Значна частина легальних працівників – це бюджетники і співробітники держпідприємств, яким галежаться великі відпустки, лікарняні та короткі робочі дні.
У комерційному секторі, як правило, відпустка не перевищує двох тижнів, робочий день триває 9 годин, а отримати лікарняний або відгул – проблема. Типовий «білий комірець» в Україні тільки офіційно працює 2200 годин на рік, а з урахуванням затримок і роботи на дому – ще більше.
ПРИНЦИП. За Трудовим кодексом України, понаднормова робота повинна оплачуватися за подвійним тарифом. На жаль, ця норма майже ніде не дотримується, та й сам принцип погодинної оплати використовується рідко.
Для порівняння, в Ізраїлі, у Великобританії та в більшості економічно благополучних країн на погодинці трудяться майже всі. Це означає, що ви без проблем можете влаштуватися на роботу, обумовивши для себе 4-годинний робочий день, а працюючи на повну ставку, можете заробляти більше, затримуючись допізна.
Утім, гроші – не єдиний пріоритет. Жінки з дітьми, студенти і люди передпенсійного віку охоче влаштовуються на неповний робочий день. Особливо ця практика поширена в соціально орієнтованих країнах Північної і Західної Європи.
ЧАС. Країни світу дуже відрізняються і за часом початку зміни на більшості підприємств. В Україні стандартний робочий день починається о 9 годині ранку, а в великих містах багато фірм приступають до справ і з 10-ї години.
Для Польщі та Німеччини звичайна справа – робота з 8-ої і навіть із 7-ої години ранку. Ранній початок і завершення трудової зміни виправдані з точки зору біоритмів, оскільки в такому випадку розпорядок краще пов’язаний з «розкладом» світлового дня. А от увечері у людей залишається більше часу на сім’ю, хобі та відпочинок з друзями.
Найбільше люди працюють в країнах, що розвиваються, де висока нерівність у доходах. І це ще один стимул прагнути до підвищення добробуту в суспільстві: так збільшиться не тільки зарплата, але й вільний час для того, щоб з толком і задоволенням її витратити.