Льонокомбінат виготовляє для рівнян одяг гіршої якості, ніж для поляків

Фото магазину ТМ « Goldi », під якої продають одяг, виготовлений на Рівненському льонокомбінаті, що належить Олегу Червонюку, опублікував у соцмережі Роман Степанович. Хлопець родом з одного з сіл Рівненської області, працює у Вроцлаві.

«Для тих, хто не зрозумів що я хочу донести, то скажу так що одягу там набагато більше і вибір теж, а про якість я мовчу. А територія Рівненського магазину – це третя частина цього бутіка, так що те що в Рівному я заходив і дивився – повна х..рня», – пише автор фото.

Поряд з його постом в групі «Рівне твоє місто», люди коментують, що одяг, якій придбали в магазині в Рівному, линяє під час прання і втрачає вигляд вже після невеликого періоду носіння.

«Буваю в Вроцлаві, купував брендові джинси, футболки, куртки. Ціни, порівняно з нашими, нижчі. А “ширпотреб», що в магазині Льонокомбіната, не зможе конкурувати по якості», – пише Борис Дмитрик.

«Асортимент і якість одягу Goldi відрізняється навіть у Києві. Для рівнян залишають аби-що. Рік тому навіть було краще. Виробник втрачає інтерес до українського споживача. Мабуть йому не вигідно», – пише Валентина Бондар.

Проте знайшлися й такі рівняни, які стали на захист рівненського магазину льонокомбінату. Кажуть, що ціни прийнятні і якість відповідна.

« Супер, мені дуже подобається їхній одяг », – написала Леся Горбач.

«К руто те, що ми виходимо за межі країни », – пише Сніжана М.

ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ “РІВНЕ ВЕЧІРНЄ”: Тел./ Viber / Telegram : +380673625686

Організація складського господарства і направлення його вдосконалення на ВАТ Льонокомбінат Орші

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

Курсова робота

По предмету: «Організація і планування підприємств торгівлі та промисловості»
Тема: «Організація складського господарства і направлення його вдосконалення
на ВАТ льонокомбінат міста Орша »

Зміст.

Введення

1 Складське господарство у виробничому процесі. Організація роботи складського господарства на підприємстві. . . . . . . . . . . . . . . 5
1.1 Раціональна схема розміщення товарів. . . . . . . .. . .. . 12

2 Способи укладання товарів. . . . . . . . . . . . . . . . . . .12

2.1 Вимоги до укладання товарів на зберігання. . . . . . . . . .14
2.2 Створення необхідних режимів зберігання товарів. . . . . .14
2.3 Організація повсякденного спостереження та догляду за
товарами. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .15
2.4 Товарні втрати. . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . .. 16

3 Організація роботи складського господарства на ВАТ льонокомбінат міста Орша . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . 16

3.1 Коротка характеристика діяльності підприємства . . . . . .. 16

4 Напрями вдосконалення організації роботи і технічного оснащення складського господарства. . . . . . . . . . . . . . .. . 25

Висновок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30
Список використаних джерел. . . . . . . . . . . . . .. 31

Введення

Метою курсової роботи є вивчення організації складського господарства ВАТ льонокомбінат міста Орша і напрям його вдосконалення. Для досягнення поставленої мети в роботі необхідно вирішити наступні завдання:
– Визначити роль складського господарства і організацію роботи складського господарства на підприємстві;
– Вивчити способи укладання товарів;
– Проаналізувати організацію складського господарства на ВАТ льонокомбінат міста Орша;
– Розглянути напрямки вдосконалення організації роботи і технічного оснащення складського господарства ВАТ льонокомбінат міста Орша.
Складське господарство підприємства є важливою ланкою в організації матеріально-технічного постачання.
Основними завданнями складського господарства є:
– Організація належного зберігання матеріальних цінностей;
– Безперебійне обслуговування виробничого процесу;
– Відвантаження готової продукції.
Правильна організація складського господарства повинна забезпечувати збереження матеріальних цінностей, виключити втрати, нестачі та пересортицю.
На виробничому підприємстві існують склади загальноцехового призначення основного і допоміжного виробництва, склади загальногосподарського призначення сировини, матеріалів і готової продукції і склади на робочих місцях. Отже, в залежності від призначення складу виробничого підприємства витрати на складування та експлуатацію складського господарства будуть включатися до цехової або виробничу собівартість готової продукції.
Через склади засоби і предмети праці переміщуються по стадіях технологічної переробки, в результаті чого отримані ззовні сировину і матеріали трансформуються в готову продукцію.
Складське господарство як внутрішньозаводської інфраструктури по відношенню до основного виробництва. Робота складів промислових підприємств безпосередньо впливає на багато сторін виробничого процесу.
Від діяльності працівників складського господарства в чималому ступені залежить виконання таких важливих показників роботи підприємства як собівартість продукції, прибуток, рентабельність, зростання продуктивності праці, виконання договірних зобов’язань щодо постачання продукції.
У складському господарстві підприємств, як і в основному виробництві на приведення в дію складського обладнання та забезпечення нормальних умов праці для працівників витрачаються паливно-енергетичні та матеріальні ресурси.
Говорячи про складському господарстві, то йому довгий час приділялося мало уваги, проте останнім часом багато підприємств стали розуміти, що складське господарство – це важлива ланка у виробничій структурі, значно впливає на результати виробництва. Без складського господарства підприємство не змогло б забезпечувати безперебійно сировиною і матеріалами виробництво.
1 Складське господарство у виробничому процесі. Організація роботи складського господарства на підприємстві.
Поряд з впровадженням сучасної технології переробки вантажів, в основі якої лежать комплексна механізація і автоматизація технологічних операцій, важливою передумовою подальшого підвищення ефективності складського господарства є раціональна організація складського процесу.
Організація складського процесу – це система заходів, що передбачають якісне виконання складських робіт у встановлені строки при мінімальних затратах праці і коштів. Раціональна організація складського процесу повинна сприяти:
– Скорочення витрат часу на обробку транспортних засобів та обслуговування споживачів;
– Підвищенню продуктивності праці та зниження витрат по складуванню і зберіганню матеріалів;
– Ліквідації зайвих перевантажень і переміщення вантажів;
– Виконання норм виробітку з урахуванням дотримання правил техніки безпеки при виробництві складських робіт;
– Раціональному використанню вантажно-розвантажувального обладнання, транспортних засобів, складських площ і обсягів;
– Збільшення обсягу складських поставок і додаткових послуг, що надаються споживачам постачальницько-збутовими організаціями.
Функції підрозділів складського господарства:
– Планування робіт;
– Приймання, обробка (у тому числі сортування) вантажів;
– Організація належного зберігання (створення умов для виключення ушкоджень псування; підтримання необхідної температури, вологості);
– Постійний контроль і облік руху матеріальних цінностей;
– Своєчасне забезпечення виробничого процесу матеріалами, комплектуючими виробами тощо;
– Створення умов, що запобігають розкрадання матеріальних цінностей;
– Суворе дотримання протипожежних заходів безпеки (особливо на складах ПММ, ЛЗР, фарб і лаків, гумотехнічних виробів, хімікатів тощо);
– Комплектування готової продукції, її консервація, упаковка підготовка відвантажувальної документації та відвантаження.
Для складського господарства органів постачання важливою умовою забезпечення раціональної організації складського процесу є його концентрація, тобто процес зосередження вантажів, вантажно-розвантажувальних механізмів і обладнання, робітників у великих ланках складського господарства – на постачальницько-збутових базах, складах, виробничих ділянках складів – і доведення їх розмірів до оптимального рівня.
Організація складських робіт тісно пов’язана з процесами поділу і кооперації праці. Важливою умовою раціональних методів організації складського процесу є чітке обмеження кола робіт, що виконуються на ділянках і робочих місцях складів. Це досягається шляхом спеціалізації складів, а також їх виробничих ділянок (зон) і робочих місць на зберіганні певних видів матеріалів і виконанні однорідних робіт (за розвантаження і приймання, складування). Спеціалізації в складському господарстві сприяє впровадження уніфікованого ряду вантажних одиниць, типізація технології переробки вантажів.
Структура складського господарства (рис. 1) залежить від специфіки виробничого процесу, типу виробництва та обсягу випуску продукції.

Рис. 1. Структура складського господарства
Організація робіт у складському господарстві визначається рядом факторів. Загальні фактори для всіх складів:
1. Вид вантажу та умови його надходження на склад (так, наприклад, організація роботи з вивантаження пакетованих і непакетірованном вантажів різна за змістом);
2. Величина партії вантажів, що надходять одноразово на склад (прийняття на склад партії вантажів більшою, ніж у середньому за зміну або добу, вимагає додаткових організаційних заходів з розвантаження транспортних засобів у встановлені терміни);
3. Режим роботи бази (організація робіт на базі, яка працює в одну зміну, відрізняється від організації робіт на базі, що працює у дві або в три зміни);
4. Тип складської будівлі або споруди – відкритий майданчик, навіс, закрите приміщення;
5. Спосіб відпустки і доставки матеріалів – великими або дрібними партіями, у вагонах або автомобілях, централізовано або шляхом саме вивезення.
Неодмінною умовою раціональної організації робіт на складі є наявність номенклатури-цінника матеріалів, списку посадових осіб, яким надано право дозволяти відпустку матеріалів і зразків їх підписів, графіка відпуску матеріалів, посадових інструкцій та форм облікової документації.
У процесі вивантаження і приймання матеріалів слід уникати зайвого їх накопичення в місцях прийому і не допускати кількісних і якісних втрат. Майданчики для розвантаження і приймання продукції повинні бути оснащені приладами для визначення фактичної кількості та контролю якості матеріалів, інструментом для розкриття тари та упаковки. До початку вивантаження до місць вивантаження повинні бути подані обладнання та пристосування, використовувані при вивантаженні: з’єднувальні містки для проїзду навантажувача зі складу у вагон, внутрішньоскладське тара, вантажозахоплювальні пристосування. Своєчасне оснащення місць вивантаження скоротить час виконання цієї операції.
Для вантажів, які вивантажуються в нічний час або ж прибули без супровідних документів в пошкодженій тарі, в зоні вивантаження і приймання має бути відведено та обладнано місце для тимчасового зберігання.
Для раціональної організації розміщення та зберігання продукції на складі її необхідно згрупувати з урахуванням об’ємно-вагових характеристик і фізико-хімічних властивостей. Ця робота виконується з метою утворення груп продукції приблизно однакових за вказаними параметрами. Для зберігання кожної групи продукції виділяється окрема ділянка в зоні зберігання, оснащений відповідним устаткуванням для складування та зберігання.
Розміщення матеріалів в зоні зберігання складу повинно здійснюватися таким чином, щоб відпустка їх зі складу проводився в порядку надходження. Відхилення від цього принципу призводять до погіршення якості продукції. Розміщення продукції в зоні зберігання має забезпечувати матеріальні витрати часу на укладання продукції, зняття її з місць зберігання і доставку до місць відпустки. Для цього найбільш масову ходову продукцію слід розміщувати якомога ближче до основних проїздів складу та пунктам відпустки.
Важливе значення для організації розміщення та зберігання матеріалів має спосіб закріплення місць зберігання. В даний час використовують три способи закріплення місць зберігання:
– Постійний;
– Змінний;
– Змішаний.
Постійне закріплення місць зберігання вводиться для продукції, яка постійно знаходиться на складі в якості запасу, а також для продукції, яка вимагає спеціального технологічного обладнання для складування.
Змінне закріплення місць зберігання вводиться для масової, великогабаритної і важкоатлетом продукції з невеликим терміном зберігання. Застосування цього способу дає можливість максимально використовувати місця зберігання для укладання надійшла продукції.
Однак застосування змінного закріплення місць зберігання ускладнює процес управління розміщенням матеріалів на складі. Тому при впровадженні змінного закріплення місць зберігання слід прийняти певний спосіб управління процесом розміщення матеріалів на складі, щоб завжди мати можливість знаходити вантаж або вільне місце. На невеликих складах використовується простий спосіб управління за допомогою карток.
Сутність цього способу полягає в тому, що після укладання продукції на вільне місце в стелажі на графічній моделі стелажу, яка кріпиться на його торці, в клітку, відповідну зайнятої осередку стелажа, навішується картка із вказівкою номенклатурного номера продукції та її різновиди. При відпуску всієї продукції з місця зберігання картка знімається з моделі.
На великих складах, які налічують тисячі місць для зберігання продукції, управління процесом розміщення здійснюється за допомогою ЕОМ. При чому найбільш прийнятним варіантом розміщення є не розміщення матеріалів взагалі на вільних місцях складу, а розміщення їх на вільні місця в межах певної зони зберігання.
У практиці роботи складів застосовують також змішану систему закріплення продукції за місцями зберігання, за якої частина місць зберігання закріплюється за певними видами продукції постійно, а частина – змінно. Однак найбільш економічним є спосіб змінного закріплення продукції, що дозволяє максимально використовувати обладнання для зберігання матеріалів.
Серед організованих заходів з відпуску і доставці матеріалів споживачам переважають заходи, пов’язані з централізованою доставкою матеріалів. На бази і склади покладаються такі обов’язки з організації централізованої доставки:
1. Пред’явлення вантажів до перевезення в обумовленому договором обсязі.
2. Забезпечення (згідно з договором) режиму роботи складів з прийому і видачі вантажів.
3. Здійснення вантажно-розвантажувальних робіт (якщо за умовою договору транспортна організація не взяла ці роботи на себе).
4. Забезпечення вантаження і вивантаження автомобілів у встановлені терміни.
5. Відбір вантажу і підготовка його до відпустки до прибуття автомобілів.
6. Зміст під’їзних шляхів до складів у справному стані.
7. Своєчасне оформлення товарно-транспортних накладних.
Важливими операціями, від якісного виконання яких багато в чому залежить ефективність централізованої доставки, є попередній відбір вантажів і підготовка їх до відпустки. Відбір вантажів на складах проводиться за товарно-транспортної накладної, одержаної в оперативно-диспетчерському відділі. Організація відбору партії вантажу залежить від величини партії. Великі партії вантажів для вагонних і авто-поїзних відправок не рекомендується попередньо знімати з місць складування. На них навішуються трафаретні бирки з вказівкою маси вантажу, вантажоодержувача та пункту призначення.
Дрібні партії доцільно передавати в експедицію (зону) або ділянку відпустки, де вантажі з різних складів доукомплектовуються по споживачах і вантажним напрямками. Отборка матеріалів може проводитися як біля місць зберігання, так і на ділянці відпустки, куди попередньо доставляють пакети з вантажами.
Якщо після отборки на піддонах залишилася частина матеріалів, доставляти їх назад на місця зберігання не доцільно.
1.1 Раціональна схема розміщення товарів.
Прийняті за кількістю та якістю товари укладають в тару, пакетують і переміщують у зону зберігання. Тут їх укладають на стелажі або в штабелі. Велике значення для здійснення оперативного контролю та догляду за товарами, швидкої їх отборки і відпустки мають розробка і дотримання раціональної схеми розміщення товарів, яка передбачає закріплення за товарами певних груп, підгруп і найменувань постійних місць зберігання (секцій, ділянок, стелажів і т. д. ). При розробці таких схем необхідно враховувати обсяг і порядок надходження товарів на склад, умови їх реалізації, правильне товарне сусідство і можливість повсякденного спостереження за їх збереженням.

2 Способи укладання товарів.

На зберігання товари укладають різними способами, вибір залежить від:
-Форми товару і тари,
-Маси кожного тарного місця,
-Фізичних властивостей товарів та інших чинників.
Перевага віддається такого способу укладання, при якому не допускається пошкодження товару і тари, більш раціонально використовуються складські приміщення та обладнання, створюються зручності для контролю за станом товарних запасів. Розрізняють два способи укладання товарів: штабельний і стелажний.
Штабельной укладання застосовують при зберіганні різних продовольчих і непродовольчих товарів, затарених у мішки, пачки, кулі, ящики, бочки.
Розрізняють три способи штабельной укладання:
– Пряму;
– У перехресну клітину;
– У зворотний клітку.
При укладанні товарів в штабелі необхідно стежити за тим, щоб у складському приміщенні забезпечувалася нормальна циркуляція повітря, і виконувалися санітарні вимоги. З цією метою штабеля повинні розміщуватися не ближче 0.5 м від зовнішньої стіни і 1.5 м від опалювальних приладів. між штабелями повинні бути проходи шириною близько 1.5 м.
Широке поширення набув стелажний спосіб укладання товарів на зберігання. При цьому способі розпаковані товари, а також товари у зовнішній тарі різними способами (рядами, десятками і т.д.) укладається на стелажі. Найбільш ефективно стелажне зберігання, покладених на піддони. Воно забезпечує широке застосування підйомно-транспортних механізмів, створює сприятливі умови для повсякденного оперативного обліку товарів. Стелажне зберігання товарів дозволяє більш раціонально використовувати ємність складу.

2.1.Требованія до укладання товарів на зберігання.

При укладанні товарів на зберігання необхідно дотримуватись наступних основних вимог:
1. Однорідні товари повинні бути покладені в стелажах з обох боків одного проходу;
2. При укладанні товарів вручну їх слід розміщувати в осередках стелажів по вертикалі з тим, щоб вони знаходилися в одній або в декількох поруч розташованих секціях;
3. На верхніх ярусах стелажів потрібно розміщувати товари тривалого зберігання, а також товари, які відпускаються зі складу великими партіями;
4. Тарні місця повинні вкладатися (будь-якому способі зберігання) маркуванням назовні.

2.2 Створення необхідних режимів зберігання товарів.

Для зберігання одягу на складах використовують, механізовані вішала. Для перевезення і зберігання одягу все більш широке застосування знаходять, пересувні вішала. Збережені і перевозяться в них вироби краще зберігають товарний вигляд.
Картопля, овочі, сіль і інші насипні товари зберігаються навалом. Для зберігання гасу, бензину, оліфи, рослинного масла використовуються цистерни, баки та бочки.

2.3.Організація повсякденного спостереження та догляду за товарами.

За товарами, що зберігаються на складах, повинні бути забезпечені постійне спостереження і догляд. Необхідно регулярно перевіряти стан товарів, звертаючи при цьому увагу на появу ознак псування, слідів гризунів і комах. Товари, вкладені в штабелі, повинні періодично перекладатися: верхні – вниз, нижні – вгору. Сипучі товари слід перелопачувати. Вироби з вовни, хутра необхідно оберігати від пошкодження міллю, відвологлі товари слід просушувати і провітрювати.
На складі повинен бути налагоджений постійний контроль за підтриманням оптимальної температури і вологості повітря. Не можна допускати їх різких перепадів. Контроль за температурою повітря здійснюють за допомогою термометрів або універсальних блокових систем дистанційного контролю, які мають переносні прилади, за допомогою яких протягом 3-4 хв можна визначити температуру в 12 точках сховища.
Для вимірювання вологості повітря на складах застосовується психометричний метод, за допомогою якого визначається відносна вологість повітря.
Регулювання температури і відносної вологості повітря проводиться за допомогою опалення і вентиляції. Для зниження відносної вологості повітря можна також використовувати влагопоглощающие речовини.

2.4. Товарні втрати.

У процесі зберігання товарів на складі, підготовки їх до відпустки та виконання інших складських операцій виникають товарні втрати. Слід розрізняти допустимі товарні втрати, на які встановлюються норми природного убутку, і неприпустимі, які відносяться до актіруемим втрат.
Природний спад товарів відбувається внаслідок усушки і вивітрювання, розтрушування і розпилу, витоку і розливу. До неприпустимих ставляться втрати, які виникли внаслідок псування, бою, лому товарів або незадовільних умов їх зберігання.
На складах, де раціонально здійснюється операції з приймання, зберігання та відпуску товарів, їх втрати зведені до мінімуму.
3. Організація роботи складського господарства на ВАТ льонокомбінат міста Орша.
3.1. Коротка характеристика діяльності підприємства.
Оршанський льонокомбінат – найбільше в світі текстильне підприємство – виробник лляних тканин і виробів з них, входить до складу Білоруського державного концерну з виробництва та реалізації товарів легкої промисловості (концерн «Беллегпром»).

Основними видами діяльності підприємства є:
· Виробництво і реалізація лляних тканин і виробів з них;
· Експортно-імпортні, комерційні та посередницькі операції;
· Фірмова торгівля;
· Надання послуг.
Проводяться такі вироби як:
· Столове білизна
· Постільна білизна
· Костюмно-платьевиє, сорочечні тканини
· Декоративні тканини і вироби
· Швейні вироби
· Технічні тканини, мішки, пряжа
Територія льонокомбінату займає площу 35 гектарів. У складі підприємства 3 фабрик: 1-а – з виробництва тарних тканин з короткого льоноволокна, 2-а – з виробництва пряжі та суровья з довгого льоноволокна, обробна фабрика – з випуску готових побутових тканин. Фабрики включають зв’язані і розташовані на єдиних виробничих площах льоночесальних, прядильні, ткацькі та оздоблювальні виробництва.
Основне виробництво обслуговують чотири допоміжних відділу: головного механіка, головного енергетика, сировинної, транспортний цех. Провідними структурними підрозділами на фабриках і в допоміжних відділах є цехи і майстерні ділянки. На підприємстві 25 цехів і 122 виробничих ділянки. Невиробнича сфера включає: будівельне управління, відділ громадського харчування, торгову фірму, дитячі дошкільні установи, фізкультурно-оздоровчий комплекс.

Потужність підприємства 58 500 прядильних веретен і 1200 ткацьких верстатів, що дозволяє переробляти на рік 30 тисяч тон льоноволокна і виробляти 55 млн. кв. м лляних тканин. Облікова чисельність працюючих складає 7233 людини.
Істотна особливість підприємства полягає в тому, що воно має обладнання і технологічні процеси по переробці як довгого, так і короткого льоноволокна. Це сприяє стійкій реалізації продукції постачальниками льоноволокна у випадках сировинної нестабільності і переробці льноводческой продукції.
Використовуючи до 50 відсотків виробленого в республіці волокна, льонокомбінат випускає практично всі можливі види тканин побутового і технічного призначення, що включають 700 видів артикулів, розмірів, малюнків і колоритів.
Це тканини:
· Для столового і постільної білизни;
· Сорочечної-блузочні і костюмно-платьевиє;
· Меблеві, портьєрні і декоративні;
· Тарні, бортові, тентові та матрацні.
Це готові вироби:
· Скатертини, серветки, рушники, комплекти столового та постільної білизни, мішки продуктові, пряжа килимова, пасмо пакувальна.
Асортиментна політика спрямована на задоволення потреб у споживчих товарах; промислових підприємств – в пряжі, тканинах і мішках для подальшого виробничого споживання, а також передбачає розширення експорту.
Різноманіття асортименту сприяє розвитку зв’язків з торгівлею, зарубіжними партнерами і підсилює внутріреспубліканську кооперацію між промисловими підприємствами, оскільки продукція комбінату служить сировиною у швейників, меблевиків, фабрик художніх виробів, килимових і інших підприємств.
У багатогранній діяльності підприємства ключовими питаннями, від успішного вирішення яких залежить подальший його розвиток, є:
· Збереження наявних ринків збуту одночасно з подальшим просуванням на експорт;
· Забезпечення льняним столом відповідно до потреби.
В даний час комбінат складається з наступних структурних підрозділів:
· Прядильно-ткацької фабрики;
· Обробної фабрики;
· Швейного виробництва, до складу якого входить швейний цех № 1 і експериментальна ділянка.
На внутрішньому ринку республіки реалізується 47% вироблених тканин і 92% пряжі. Продаж лляних тканин на ринках ближнього зарубіжжя здійснюється в основному в Росії і на Україну. Обсяг поставок на дані ринки становить 16% від обсягу виробленої продукції. Це пов’язано з тим, що продукція ВАТ льонокомбінат міста Орша за якісними параметрами перевершує продукцію аналогічних російських підприємств, але в теж час поступається російським конкурентам за ціною.
Це обумовлено головним чином двома статтями витрат:
1. на енергію
2. на погашення відсотків за отриманими кредитами.
Для забезпечення конкурентоспроможності тканин ВАТ льонокомбінат міста Орша, як і на республіканському, так і на європейському ринках необхідно вирішити наступне:
· Розробити на підприємстві програму заходів з нарощування власних оборотних коштів;
· Розглянути можливості кредитування підприємства на пільгових умовах;
· Опрацювати питання зниження ціни на енергоносії до рівня їх собівартості.
Цінова стратегія підприємства на товарних ринках орієнтована переважно на відшкодування витрат виробництва та отримання прибутку і головним чином реалізується на ринках республіки і країн СНД. У країнах далекого зарубіжжя стратегія реалізації тканин передбачає обов’язкове дотримання конкурентних умов за ціною, що склалася на домінуючих підприємствах.
У країни далекого зарубіжжя реалізується понад 45% вироблених на підприємстві тканин, як з власної сировини, так і на давальницькій основі.
В даний час підприємство знаходиться у вкрай складному фінансовому становищі, по суті будучи банкрутом. До причин збиткової роботи підприємства належать наступні:
1. низьке завантаження виробничих потужностей, обсяг переробленої сировини за 2004 р. склав лише 62% від необхідного для беззбиткової роботи;
2. низький технічний рівень виробництва;
3. жорстка цінова конкуренція з боку російського текстилю;
4. оплата простоїв через роботу за неповним графіком.

3.2. Робота складського господарства на підприємстві.
На ВАТ льонокомбінат міста Орша існують наступні склади:
Склад сировини:
– Склад льону;
– Склад хімікатів;
– Центральний склад.
Склад готової продукції:
– Склад № 1 (пряжа лляна, неткані матеріали);
– Склад № 2 (тканини лляні);
– Склад № 3 (тканини лляні);
– Склад № 4 (швейні вироби).
Склади готової продукції на підприємстві включають в себе чотири складу приблизно однакової площі.
Існують також комори в цехах. За економічним призначенням на ВАТ льонокомбінат міста Орша склади поділяються на постачальницькі, внутрішньовиробничі і збутові (склади готової продукції). За технічним пристрою вони поділяються на закриті та наземні. Розташування складів, їх кількість і тип визначаються в процесі проектування. На території підприємства склади розташовуються з урахуванням забезпечення прямолінійності вантажопотоку, тому матеріальні та збутові склади розташовуються ближче до цехів, які випускають готову продукцію.
Тепер розглянемо основні моменти та особливості організації роботи складського господарства на ВАТ льонокомбінат міста Орша.
Коли матеріали надходять на підприємство разом з ними приходить товарно-транспортна накладна. У ній зазначається вид транспорту, замовник, вантажовідправник, вантажоодержувач, пункт навантаження, розвантаження. Крім того, в документі є таблиця, де міститися такі дані: найменування товару, країна ввезення, ціна за одиницю, вартість, вид тари, маса брутто. Країна, що отруїла товар ставить штамп і підписує документ. Далі надійшли матеріали відвантажують на склад. Вивантаження матеріалів на склад здійснюється за допомогою навантажувачів. Вступивши на склад, матеріали підлягають обробці і розміщенню на складі. Прийом матеріалів на склад здійснює завідуючий складом. Паралельно з прийомом він займається заповненням документації. Надходження матеріалів на склад оформляється прибутковим ордером, який підписується зав. складом і експедитором, який доставив вантаж. За відсутності, будь-яких розбіжностей між документами і доставленими цінностями прибутковий ордер можна не виписувати, а оформляти прихід проставленням штампа на супровідних документах постачальника (вантажовідправника), у відтиску якого міститися основні дані прибуткового ордера. Тут же матеріально відповідальна особа вчиняє підпис про оприбуткування вантажу. У прибутковому ордері вказується склад, на який надходять матеріали, постачальник, кореспонденція рахунку, найменування, сорт, розмір і марка матеріальних цінностей. Вказується код, кількість, ціна, сума і порядковий номер запису за склад картці. Складається два примірники. Один примірник йде в бухгалтерію, а копія залишається на складі. Якщо виявлено відхилення за кількістю, цінами, якістю від договору, складається приймальний акт. Облік матеріалів на складі ведеться за допомогою картки складського обліку. У ній вказуються: склад, стелаж, осередок, марка, сорт, розмір, ціна, норма запасу, найменування матеріалу. Вказується номер документа від кого одержано або кому відпущено, прихід, витрата, залишок. Цей документ залишається на складі.
Матеріали зі складів підприємства відпускаються в швейні цехи для виготовлення продукції, а також споживачам. Відпуск продукції здійснюється шляхом виписки товарно-транспортних накладних. ТТН виписується у чотирьох примірниках, вони є бланками суворої звітності. В ТТН зазначається найменування продукції, кількість, ціна, вартість продукції, а також вантажовідправник, вантажоодержувач, пункт розвантаження, розрахункові рахунки одержувача та відправника.
На ВАТ льонокомбінат міста Орша складами завідують комірники та завідувач складом. Основним завданням завідуючого слад є здійснення робіт з приймання, зберігання, отборке, комплектування, відпуску товарно-матеріальних цінностей та ведення обліку їх руху. Він призначається і звільняється з посади наказом директора підприємства. Завідувач складом є матеріально-відповідальною особою. Його основні обов’язки:
– Організація роботи по розміщенню, зберігання, отборке, комплектування та відпуску продукції з найбільш раціональним використанням складських приміщень та обладнання;
– Забезпечує своєчасне і правильне оформлення документів первинного обліку та передачу їх у відповідні структурні підрозділи підприємства з постачання і збуту продукції;
– Розподіляє обов’язки між співробітниками складу і контролює їх виконання;
– Організовує облік матеріальних цінностей, стежить за їх рухом;
– Забезпечує збереження товарних цінностей за кількістю і якістю;
– Контролює справність приміщень, складської тари, дає заявки на своєчасний ремонт;
– Перевіряє правильність оформлення документів на відпуск товарів зі складів, забезпечує отборку, комплектування та відпустку;
– Забезпечує дотримання трудової дисципліни співробітниками складу.
Комірник, також як і завідуючий складом, призначається і звільняється від займаної посади наказом директора підприємства. У коло його обов’язків входить:
– Прийняття товарно-матеріальні цінності за кількістю і якістю;
– Ведення обліку товарно-матеріальних цінностей;
– Здійснення безпосереднього розміщення продукції на зберігання і отборку, і її комплектацію;
– Оформлення прибуткових і витратних документів на що надходять і відпускаються товарно-матеріальні цінності;
– Долі і проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей.
Готова продукція відвантажується замовникам на основі договору поставки. Іноді, закуповуючи матеріали, сировину ВАТ льонокомбінат міста Орша через брак грошових коштів вимушений розплачуватися готовою продукцією власного підприємства.
Для оформлення операцій прийому, внутрішнього переміщення та відпуску товарно-матеріальних цінностей зі складу передбачені уніфіковані форми первинних документів.
Для персоналу складу має бути законом наступне правило: “Ніщо не може покинути приміщення складу, якщо не залишається документації, що підтверджує це і підписане особою, забирають товар”.
З метою ефективного управління підприємством і його складським господарством, необхідно не тільки поставити завдання, а й застосувати результати їх вирішення для конкретного господарюючого суб’єкта.

4 Напрями вдосконалення організації роботи і технічного оснащення складського господарства.

• високу ступінь збереження вантажу,
• порівняно низькі витрати праці,
• ефективність виконання вантажно-розвантажувальних робіт за рахунок їх комплексної механізації і автоматизації,
• можливість перевантаження без переформування,
• безпеку виконання складських робіт.

• ідентифікації виду товару,
• його кольору та упаковки,
• модифікації партії товару.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1 Акуліч І. Л. Маркетинг [Текст]. – Підручник. – Мн.: Весш. шк., 2000. – 447 с.
2 Дурович А. П. Маркетинг а підприємницької діяльності [Текст]. – Мн.: НПЖ «Фінанси, облік, аудит», 1997. – 464с.
3 Ільющенко Є. В. Маркетинг на підприємстві [Текст]. – Мн.: «Екоперспектіва», 2000 – 208 с.
4 Хромов Н.А. Організація складського господарства на промисловому підприємстві [Текст] .- Київ, 1987, 205 с.
5 Маркетинг [Текст]. / Упоряд., Вступ. ст. А. І. Кредісова. – К.: Україна, 1994. – 399с.
6 Основи маркетингу [Текст] (Учеб. посібник за ред. Д-ра економ. Наук, проф. О. Т. Лебедєва. Вид. 2-е, доп. – СПб: ВД «МІМ», 1997. – 224 с.
7 Ковальов В.П. Транспортно-складське господарство [Текст]: довідковий посібник – Мн. Вищ. Школа, 1999, 208 с.
8 Федько В. П., Федько Н. Г., Шопор О. А. Основи маркетингу [Текст], Серія «Підручники, навчальні посібники.» – Ростов н / Д: Фенікс, 2001, – 512 с.