Колоноскопія: що це за обстеження і коли його призначають

Коли потрібна колоноскопія і які альтернативні обстеження існують?

Погодьтеся, коли лікар наполягає на проведенні колоноскопії, ми відразу починаємо шукати відмовки від цього обстеження і «прокручуємо» у голові якісь інші варіанти дослідження кишківника. А чому? Бо процедура дійсно не з приємних, та й спеціальна підготовка до неї – теж. Але давайте розберемося, чи так насправді все страшно і чому все-таки варто зробити колоноскопію, якщо для цього є показання.

Що таке колоноскопія?

Колоноскопія – це медична процедура, яка використовується для вивчення внутрішньої поверхні товстої кишки та нижньої частини кишківника (прямої кишки). При колоноскопії використовується прилад, який називається колоноскоп, що має гнучку трубку з освітлювачем і камерою на кінці.

При процедурі колоноскопії лікар вводить колоноскоп через анус пацієнта і просуває його по товстій кишці. Так можна оглянути стінки кишки та виявити будь-які аномалії, такі як запальні зміни, кровотечі, поліпи (доброякісні утворення на стінках кишки) або ознаки раку. Під час обстеження можна також взяти зразки тканин (біопсію) для подальшого аналізу в лабораторії.

Колоноскопія зазвичай проводиться в рамках діагностики різних захворювань товстої кишки, що були виявлені на обстеженнях, наприклад, рентгенівському або КТ. Крім того, колоноскопія може бути використана для скринінгу раку товстої кишки у людей з підвищеним ризиком (якщо у близьких членів родини був рак кишківника).

Перед проведенням колоноскопії потрібна спеціальна підготовка, яка включає дієту та очищення кишківника (це потрібно для якнайкращої видимості під час процедури). Колоноскопія зазвичай виконується під місцевою анестезією або під загальним наркозом (у медикаментозному сні).

Кому потрібно проходити колоноскопію?

Існує п’ять основних причин для проведення колоноскопії:

Закрепи. Якщо спосіб життя у людини не змінився, але вона почала рідше ходити в туалет (до трьох разів на тиждень) і відчувати здуття, потрібно зробити колоноскопію.

Як підготуватися до колоноскопії?

Щоб якісно та інформативно обстежити кишківник, потрібно правильно підготуватися до процедури. Ось декілька рекомендацій:

1. По-перше, попросіть лікаря (гастроентеролога, проктолога), щоб він докладно розповів вам, як підготуватися до колоноскопії. Обов’язково повідомте йому, які ліки ви приймаєте на постійній основі (можливо, доведеться за кілька днів до процедури їх відмінити).
2. Далі – дотримуйтеся дієти за день-два до обстеження. Ваш раціон повинен містити мінімум клітковини – їжте куряче філе, білу рибу, білий рис, яйця, білий хліб, вершкове масло, пийте воду без газу та чай. Заборонені продукти перед колоноскопією: чорний хліб, фрукти, ягоди, овочі, жирне м’ясо, копченості, соління, консерви, гострі страви. Останній прийом їжі перед колоноскопією (яка зазвичай призначається на ранок) у вас повинен бути о 15:00 попереднього дня. Пізніше можна пити лише воду.
3. Якщо ви приймаєте препарати заліза, то за тиждень до колоноскопії припиніть їхній прийом.
4. За три дні до обстеження не їжте продукти, що забарвлюють кал (буряк, вишня, чорниця тощо).
5. У розчини, що вам призначив лікар для очищення кишківника, можна додавати трошки соку цитрусових або імбиру, щоб покращити їхній не зовсім приємний смак. Подібні препарати перед колоноскопією допомагають максимально очистити кишківник, щоб лікар міг добре оглянути його стінки.

Чому колоноскопію роблять під наркозом?

Існує кілька причин, чому деякі пацієнти вибирають колоноскопію під наркозом:

1. Комфорт і відсутність болю. Для багатьох людей процедура колоноскопії може бути дискомфортною або болісною. Під наркозом пацієнт перебуває у спокійному стані і не відчуває болю чи дискомфорту.
2. Розслаблення м’язів. Наркоз сприяє розслабленню м’язів, включаючи ті, що оточують товсту кишку. Це може полегшити просування колоноскопа і зменшити дискомфорт.
3. Якісніше дослідження. Під наркозом пацієнт знаходиться у стабільному стані, що дозволяє лікарю більш детально дослідити всю внутрішню поверхню товстої кишки і виявити навіть невеликі аномалії чи поліпи.
4. Психологічний комфорт. Деяким пацієнтам може бути страшно або тривожно під час колоноскопії. Наркоз допомагає зняти цю тривогу.

Що можна зробити замість колоноскопії?

Існують альтернативні дослідження кишківника, але потрібно розуміти, що у них всіх є безліч недоліків у порівнянні з колоноскопією. Якщо ж зробити колоноскопію неможливо, лікарі призначають такі дослідження:

• МРТ (не дозволяє ідентифікувати можливе утворення, узяти біопсію чи видалити його);
• КТ (теж неможливо узяти пробу матеріалу);
• ректороманоскопія (дозволяє оглянути лише 30 см кишки);
• іригоскопія (використовується контрастна речовина, можливості отримати матеріал для дослідження немає);
• УЗД (малоінформативний метод, який може виключити лише пухлини чи поліпи в кишківнику);
• капсульне дослідження (найкраща альтернатива колоноскопії, але занадто дорога і не завжди здатна визначити точне місцезнаходження новоутворення).

Як бачимо, лише колоноскопія є «золотим стандартом» діагностики захворювань кишківника.

Який лікар робить колоноскопію

Таку медичну процедуру проводить лікар — ендоскопіст, який одразу отримав хірургічну спеціальність і пройшов навчання за спеціальністю — ендоскопія і має сертифікат на проведення подібної процедури.

Ендоскопічне дослідження прямої, всіх відділів товстої кишки і наскільки можна тонкою проводиться з допомогою спеціального приладу — фиброколоноскопа. Після попередньої підготовки кишечника: очисні клізми або прийом “Фортрансу” за схемою) через пряму кишку вводиться ендоскоп з положення лежачи на боці (частіше) і лікар, трохи роздмухуючи повітрям кишечник, оглядає стінки кишечника, все до складки (гаустрації) на предмет виявлення виразок , ерозій, дивертикулів, кровотечі з них, поліпів, раку, звуження кишки, калового каміння, буває знаходить клубок аскарид і ще багато чого цікавого. При виявленні підозрілих утворень бере шматочки тканин для гістологічного дослідження.

Лікар-ендоскопіст проводить так само ФБС (фібробронхоскопію) – огляд трахеї та великих бронхів для виключення патології бронхолегеневої системи: раку, бронхоектазів та ін.

Для дослідження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту: глотки, стравоходу, шлунка та 12-палої кишки використовується фіброгастроендоскоп.

Колоноскопія – медичний ендоскопічний діагностичний метод, під час якого лікар оглядає та оцінює стан внутрішньої поверхні товстої кишки за допомогою ендоскопу. Колоноскопія дає можливість візуально діагностувати такі захворювання, як утворення виразки, поліпи та ін., а також провести біопсію та видалити ці поразки. Колоноскопія дозволяє видаляти поліпи розміром 1 мм і менше. Відразу після видалення поліпа його можна досліджувати та визначити, чи є він передраковим чи ні.

Колоноскопія багато в чому схожа на ректороманоскопію, але не є нею, різниця полягає в обстежуваних частинах кишечника: колоноскопія дозволяє обстежити весь товстий кишечник (120-152 см від загальної довжини), а ректороманоскопія – його дистальну частину (останні 60 см). Також існує ще один метод діагностики захворювань товстого кишечника, що ґрунтується на рентгені, — ірригоскопія. Але він годиться виключно для контурної діагностики, у той час як невеликі зміни рельєфу в ньому непомітні .

Віртуальна колоноскопія – різновид колоноскопії у 2D/3D форматі, що реконструюється з результатів комп’ютерної томограми (КТ) або ядерно-магнітної резонансної томографії (ЯМРТ) і відноситься до повністю неінвазивних діагностичних методик. На даний момент існують суперечки щодо діагностичних можливостей віртуальної колоноскопії. До того ж, віртуальна колоноскопія не дозволяє проводити терапевтичні маніпуляції, такі як біопсія та видалення поліпів/пухлин, та виявляти пошкодження розміром до 5 мм.

Колоноскопія не рекомендується для пацієнтів з активною стадією виразкового коліту або хвороби Крона, щоб уникнути перфорації товстої кишки.

Зміст

Медичне застосування [ред. редагувати код ]

Показання для застосування колоноскопії:

• абсолютні – шлунково-кишкові кровотечі, поліпи ШКТ, рецидивна кишкова непрохідність, рецидивні абдомінальні болі неясної етіології, підозри на неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона; підозра на новоутворення; симптомокомплекс: зниження ваги, субфебрилітет неясної етіології, анемія;
• відносні – завзятий запор.

Крім діагностики пухлин кишечника, колоноскопія часто використовується для діагностики запальних захворювань у людей похилого віку.

У України [ред. редагувати код ]

Наказом МОЗ і СР від 2 червня 2010 № 415н визначено, що гастроентерологічне відділення або медична організація, що має у своїй структурі кабінет лікаря-гастроентеролога, повинні бути оснащені двома колоноскопами з наборами для біопсії. [1]

Проведення діагностики потребує наявності спеціального приміщення, підготовленого персоналу та відповідного інструментарію. Колоноскоп – це спеціальний інструмент, що складається з оптоволоконної трубки, освітлювального компонента і пристосування, що нагнітає повітря. Саме він дозволяє візуалізувати слизову оболонку товстого кишечника.

Навіщо та яким лікарем призначається колоноскопія

Процедура колоноскопії призначається, коли необхідно:

• визначення стану стінок товстої кишки;
• проведення своєчасної діагностики;
• призначення лікування хвороб цього органу.

Дослідження проводиться при скаргах пацієнта, що стосуються збоїв у роботі кишечника і може бути призначено кількома фахівцями:

1. Найчастіше лікарем, який призначає колоноскопію, є лікар-проктолог. Саме до нього потрібно звернутися у разі виникнення симптомів, що свідчать про патології кишечника. Лікар, на основі інформації, отриманої від пацієнта, та власних пальпаторних та візуальних даних під час огляду, приймає рішення про призначення процедури.
2. Якщо хворий звернувся до терапевта або гастроентеролога зі скаргами на серйозне захворювання кишок, проведення колоноскопії можуть призначити ці фахівці.
3. Онколог при тривожних показниках у процесі загального обстеження хворого може стати лікарем, який призначив огляд кишечника з допомогою колоноскопа.
4. При зниженні рівня гемоглобіну без видимих ​​причин цього гематолог може запідозрити приховану кровотечу в кишечнику і рекомендувати пройти процедуру.

Підготовка до процедури

Колоноскопія, як і більшість ендоскопічних досліджень, потребує спеціальної підготовки пацієнта.

Підготовка до неї включає дотримання спеціальної дієти і прийом лікарських препаратів, що сприяють очищенню товстої кишки.

Перед колоноскопією призначається безшлакова дієта.
Основні принципи харчування перед проведенням процедури:

1. Обмежень у дієті необхідно дотримуватись приблизно за 3-5 днів до проведення діагностичної процедури.
2. З раціону виключають або обмежують споживання продуктів, що містять велику кількість волокон, а також продуктів, що сприяють підвищенню вироблення кишкових газів: банани, капуста, буряк, морква, редька, чорний хліб, виноград, персики, горіхи, вівсяна та перлова крупа, молоко, бобові, газовані напої, червоне сухе вино.
3. Страви слід готувати з м’яса нежирних сортів, птиці та риби. Також можна вживати рис та гречу. З напоїв показано трав’яний чай, мінеральну воду без газу, ягідні морси.
4. Напередодні обстеження обід має бути легким, вечеря – виключається, у день дослідження можна лише пити воду.

Дієта допоможе очистити кишечник від калових мас, що покращить якість діагностики захворювань товстої кишки.

Крім дієти, застосовуються медикаментозні методи очищення кишківника з використанням спеціальних препаратів. Наприклад, з цією метою може бути призначений препарат Фортранс або Дюфалак. Для зниження підвищеного газоутворення в період дотримання дієти можуть застосовуватися ентеросорбенти: Полісорб МП, Поліфепан, Активоване вугілля, Фільтрум-Сті, Ентеросгель. Також для усунення метеоризму застосовуються препарати, що містять Симетикон: Еспумізан, Юніензим та інші.
Засіб для очищення товстого кишечника
У разі коли кишечник звільнений від калових мас не в повній мірі, показана очисна клізма ввечері напередодні та вранці перед проведенням колоноскопії. Клізму виконують за допомогою кружки Есмарх шляхом введення в товсту кишку чистої води. Після цього кишечник випорожнюється, що сприяє його повному очищенню.

Що показує колоноскопія

Даний інструмент був розроблений та успішно використовується для оцінки стану товстого кишечника. Візуалізація дозволяє досвідченому ендоскопісту виявити зміни на слизовій оболонці прямої, сигмовидної, ободової та сліпої кишки, патологічне її забарвлення, наявність виразок або поліпів, здійснити забір матеріалу для гістологічного дослідження.

Абсолютні протипоказання

Показання, за яких колоноскопію за жодних обставин проводити не можна:

1. Гостре гнійне запалення у порожнині живота (перитоніт). Стан, у якому необхідне екстрене проведення операції. Зволікання з метою проведення дослідження може спричинити різке погіршення та спричинити смерть хворого.
2. Шоковий стан, з різким падінням артеріального тиску. Проведення складної процедури колоноскопії у такому стані є неприпустимим.
3. Серйозні проблеми із серцем – інфаркт міокарда, ішемічна хвороба у гострій формі. Дані захворювання власними силами є загрозою життю хворого. Ризик серйозних ускладнень набагато вищий за передбачувану користь від дослідження.
4. Ішемічний або виразковий коліт у стрімкій формі. Проведення процедури у такому стані може спровокувати порушення цілісності стінок кишечника.
5. Розрив кишечника з виходом вмісту в черевну порожнину. Необхідне термінове оперативне втручання для запобігання кровотечі. Проведення ендоскопічного дослідження неможливе.
6. Вагітність. Процедура є загрозою життю плода.
7. Легенева та серцева недостатність останньої стадії. Серйозні порушення кровообігу у таких станах вимагають пильної уваги лікарів і допускають проведення різних маніпуляцій з пацієнтом.

Хто проводить дослідження?

Який лікар робить колоноскопію? Процедуру виконує лікар-ендоскопіст. Лікар, що виконує ендоскопічну діагностику, має достатній клінічний досвід. Такий фахівець регулярно навчається на курсах підвищення кваліфікації з ендоскопії.

Чи варто робити колоноскопію: аргументи за та проти

Проти проведення колоноскопії можуть бути такі аргументи:

• болючі відчуття;
• інвазійна здатність;
• можливість отримання травми;
• залежність від особливостей анатомічної будови.

Однак, при правильній підготовці та високопрофесійному проведенні процедура безболісна, ризики зводяться до мінімуму.

Обстеження дає можливість:

• діагностувати захворювання товстої кишки на ранній стадії;
• візуально оцінити стан слизової оболонки та стінок кишечника;
• за необхідності провести терапевтичні маніпуляції.

Дослідження незамінне при діагностиці колоректального раку. Можливі ускладнення та низка протипоказань – не привід відмовлятися від колоноскопії, оскільки очікувана користь перевищує передбачувані ризики.

Leave a Comment Отменить ответ

Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.