Вирощування м’яти з насіння Дізнайтеся, як садити насіння м’яти

М’ята – кулінарна рослина середземноморського та азіатського регіонів. Він помітний у багатьох рецептах від пікантних до солодких і навіть у напоях. Це витривала багаторічна рослина і швидко росте, часто стає інвазивною. Існує понад 3500 сортів з особливими характеристиками, що робить вибір сорту важливим. Отримавши свій сорт, посів насіння м’яти в потрібний час забезпечить великий, гарний урожай цієї універсальної трави.

Якщо ви хочете пересадити розсаду навесні навесні, коли грунт прогріється, насіння потрібно висаджувати наприкінці зими. У теплих регіонах їх можна безпосередньо висівати в підготовлений садовий грунт в середині весни. Однак, оскільки це витривалий багаторічник, їх також можна розпочати будь-коли до двох місяців до перших очікуваних морозів.

Також можна вирощувати м’яту в контейнерах і в будь-який час починати в приміщенні. Запорукою вирощування м’яти з насіння є добре дренуючий ґрунт, що імітує природні ґрунти рідного регіону рослини. М’ята віддає перевагу слабокислому, вологому, насиченому грунту.

Як посадити насіння м’яти

Можна починати висівати насіння м’яти в контейнери або квартири або в підготовлений садовий грунт. Посійте насіння ¼ дюйма (.64 см.) Глибоко. Насіння крихітні, але ви можете розмістити їх насіннєвим інжектором або просто проріджувати розсаду після проростання. Очікуйте проростання через 10 – 15 днів.

Тримайте квартири в теплому місці і грунт злегка вологий, але не сирий. Покров над плоскою може пришвидшити проростання. Видаліть його, як тільки побачите паростки. Якщо ви починаєте насіння м’яти на відкритому повітрі, висійте насіння на поверхню підготовленого ґрунту і накрийте легким шаром вермикуліту.

Як тільки у саджанців є два набори справжніх листків, загартуйте їх і посадіть у грядки або на відкриту ємність. Як тільки маленькі рослини будуть готові до пересадки, винесіть контейнери на вулицю і дайте їм прижитися протягом тижня до зовнішніх умов, перш ніж переїхати.

Поливайте нові рослини регулярно. В ідеалі м’яті потрібно 1–2 дюйма (2,5 до 5 см.) Води на тиждень протягом вегетаційного періоду. Використовуйте крапельний полив або воду вранці, щоб листя висохли. Надмірно мокре листя може призвести до грибкових захворювань.

Вносять добрива ранньою весною. Збалансована рослинна їжа із співвідношенням 16-16-16 є ідеальною. Не надмірно удобрюйте, оскільки це може зменшити видобуток олії та призвести до захворювань.

М’ята може бути агресивною, тому, можливо, найкраще садити її в контейнери або на позадоріжжю саду. Крім того, ви можете дозволити йому розгулюватись там, де людський контакт випустить олії та віддушить зону небесним ароматом.

Вирощування і зберігання м’яти

М’ята – це одна з найпопулярніших трав, яка використовується в кулінарії, косметології та фармакології. Листя м’яти додається в чаї, холодні напої, салати, м’ясні та овочеві страви, також подається до десертів.

Ефірна олія м’яти застосовується у виготовленні ліків для лікування проблем в шлунково-кишковому тракті, льодяників від болю в горлі та сиропів від кашлю. Також масла додають в зубні пасти, ополіскувачі для рота, лосьйони й т.д. Як вирощувати та зберігати м’яту в домашніх умовах, читайте в статті.

Опис рослини

На латині м’ята називається Mentha. Рослина належить до сімейства Ясноткових або М’ятних (Lamiaceae) і має безліч різновидів.

Цікавий факт! За повір’ям свою назву вона отримала на честь німфи Мінфи, яка була коханою бога підземного царства Аїда. Дізнавшись про зраду чоловіка, дружина Аїда перетворила Мінфу в м’яту запашну.

М’ята – це трав’яниста багаторічна рослина, яка віддає перевагу рости в літню пору, але деякі види добре переносять зниження температури до -6°С. Найкраща м’ята росте в тіні або півтіні. Вона добре переносить сонце, але варто уникати прямих сонячних променів.

Залежно від виду рослина м’яти досягає висоти від 30 до 100 см. Квіти м’яти – мутовки з маленьких білих, блідо-лілових або пурпурних квіток. Листя темно-зелене, зморшкувате, від округлої до овальної форми, загостреної на кінцях. Плоди м’яти – горішки темно-бурого кольору, довжиною близько 0,75 мм, укладені в чашечку.

Цвітіння триває з середини літа до початку осені. Рослина легко вкорінюється, тому часто розростається як бур’ян. Цю особливість варто враховувати та що з цим робити читайте далі в статті.

Існує близько 100 видів м’яти, але добре вивчені лише 40. Вони відрізняються між собою розміром куща, формою листя, ароматом, місцем зростання і т.д. З різновидами м’яти і їх описом з фото можна ознайомитись в статті: «Види м’яти».

Посадка м’яти

Підготовка ґрунту для вирощування м’яти

Домашня м’ята найкраще росте на рихлому, родючому ґрунті з pH 6,0-7,0. Вона здатна розвиватися навіть на вапняному ґрунті, але в такому випадку її листя не буде настільки ароматним і солодким.

Для вирощування м’яти категорично не підходять глинисті ґрунти із застоєм води, тому що на них рослини починають хворіти та гинуть від грибкових захворювань.

При наявності в саду важкого та погано дренованого ґрунту, м’яту можна посадити в контейнери або зробити для неї спеціальні гряди. Це рекомендується для кращого випаровування вологи.

Важливо перед посадкою м’яти очистити ділянку від бур’янів і рослинних залишків, а також внести добрива. М’ята добре відгукується на мінеральні та органічні добрива. Але слід пам’ятати, що великі норми компосту або перепрілого гною можуть зробити рослину сприйнятливою до іржі.

Вирощування розсади м’яти

М’яту вирощують через розсаду або прямим посівом в ґрунт. На розсаду насіння висівають навесні в теплиці або на підвіконні за 3-4 тижні до настання останніх заморозків. Насіння можна висівати в лотки, касети або горщики, наповнені легким торфом. Глибина посіву насіння м’яти – 0,5-1 см. Після посіву насіння присипають торфом, поливають і накривають плівкою або склом. Посіви розміщують в приміщенні з температурою повітря +21…+24°С.

Розсада м’яти в торф’яних горщиках

Домашня м’ята повільно проростає і для рівномірного зростання їй потрібне досвідчування. Якщо в приміщенні недостатньо світло для цього використовують фіто- або люмінесцентні лампи. Їх необхідно включати після появи сходів. Догляд за розсадою м’яти полягає в регулярних поливах у міру підсихання ґрунту. У відкритий ґрунт саджанці висаджують через 2-3 тижні після останніх весняних морозів.

Вирощування м’яти з насіння прямим посівом

У відкритий ґрунт насіння висівають ранньою весною після того, як мине загроза повернення заморозків (друга половина квітня – початок травня). Насіння сіють в пухкий, очищений від бур’янів ґрунт на глибину 0,5-1 см.

Для отримання 100%-вих сходів в одну лунку висівають по 2 насінини. Насіння розміщують на відстані 30-45 см одне від одного, тому, що м’ята швидко розростається і потребує простору для розвитку.

Всі види м’яти відмінно ростуть поруч один з одним, також їх можна розміщувати поруч з такими культурами, як спаржа, морква, селера, огірки, цибуля, петрушка, перець і томат. Не варто садити м’яту біля інших пряних трав, тому що вона здатна пригнічувати їх ріст і розвиток.

Якщо Ви хочете запобігти потраплянню коренів і стебел м’яти в інші частини саду або городу, її краще сіяти в вуличні контейнери або горщики. При цьому обов’язково ставте підставки під місткості, бо м’ята в домашніх умовах здатна поширюватися навіть через отвори на дні горщика.

Під посів м’яти необхідно ретельно підготувати грунт

Догляд за м’ятою

Вирощування м’яти в домашніх умовах має досить просту технологію, але є свої нюанси, на які варто звернути увагу. Після посіву насіння або посадки розсади м’яти важливо стежити за поливним режимом. Рослина віддає перевагу вологому середовищу і в сухому – повільно розвивається. Поливи проводять в залежності від погодних умов у міру підсихання землі.

Для рясного росту і розвитку м’яті потрібні підгодівлі в період вегетації. За один сезон рекомендується 2-3 рази внести комплексні добрива разом з поливом. А восени, після обрізки, присипати м’яту компостом або перепрілим гноєм.

Також під час вегетації для стимуляції рясного росту м’яту слід обрізати. В першу чергу необхідно прибирати здеревілі пагони. Також, щоб довше отримувати ніжне пахуче листя, потрібно обрізати верхівки стебел. Це призупинить початок цвітіння, адже після нього в листі зменшується вміст ефірної олії.

Також видалення квітів запобігає перехресному запиленню між різними видами м’яти. В середині літа обріжте стебла залишивши 5-7 см від землі, і вони відростуть для другого врожаю.

Регулярно розрихлюйте ґрунт, щоб поліпшити повітрообмін в кореневій системі. Це допоможе м’яті рости пишніше і менше хворіти на захворювання, які розвиваються на коренях. Хоч м’ята і належить до багаторічників, в домашніх умовах її слід пересаджувати кожні 2-3 роки.

У контейнерах м’яту вирощують, як однорічну рослину. Для цього використовують місткості глибиною не менше 20-25 см. У контейнери м’яту можна садити розсадою, насінням та живцями.

Перед настанням зими м’яту слід зрізати до рівня землі та укрити мульчою (плівка, агроволокно, тирса, торф і т.д.). Це допоможе захистити коріння від вимерзання.

Шкідники і хвороби м’яти

Серед шкідників на м’яті найчастіше зустрічаються тля, борошнистий червець і павутинний кліщ. Їх можна спробувати змити сильним струменем води, але, якщо це не допоможе необхідно скористатися інсектицидом.

Рослина м’яти вразлива до таких хвороб, як вертицильозне в’янення, борошниста роса та іржа. Для їх запобігання потрібно уникати поверхневого поливу, бо він може створити сприятливе середовище для розвитку грибкових хвороб. Також для профілактики перед настанням зими необхідно видаляти хворі та мертві стебла і листя з грядки, а також пересадити коріння в інше місце.

Способи розмноження м’яти

Крім посіву насінням, м’ята в домашніх умовах відмінно розмножується живцюванням, розподілом і відводками.

Для розмноження живцюванням пагони м’яти ріжуть на черешки довжиною 5-7 см. Потім їх висаджують у контейнери або ящики, які розміщують на сонячному місці. Для успішного формування коренів на держаках в місткостях для пророщування потрібно постійно підтримувати високу вологість. Також живці можуть пускати нове коріння не тільки у вологому торфі, але і в воді.

Розподілом м’яту розмножують, розрізавши рослини разом з корінням навпіл лопатою або іншим гострим знаряддям. Потім кущі розсаджують і рясно поливають для вкорінення на новому місці.

Щоб розмножити м’яту відводками, потрібно засипати вузли пагонів ґрунтом, і на них виросте коріння. Після цього розділити вкорінені пагони та розсадити окремо. Розподілом і відводками м’яту розмножують з весни по осінь.

Особливості збирання м’яти

Листя і гілочки м’яти збирають в міру потреби протягом усього вегетаційного періоду. Але солодше листя у м’яти тільки до настання фази цвітіння. Тому рекомендується зрізати квітконоси до того, як вони розпустяться.

Найзручніше зрізати гілки м’яти ножицями або секатором. А якщо потрібно зібрати тільки листя, його просто відщипують руками. На сушку необхідно зрізати стебла на висоті 7-10 см над поверхнею ґрунту.

Зберігання м’яти

Для того, щоб надовго зберегти ароматне листя м’яти свіжим – його загортають у вологий паперовий рушник і зберігають в перфорованому пластиковому пакеті в холодильнику. У такому вигляді домашня м’ята може зберігатися 2-3 дні.

М’ята прекрасно зберігає свій аромат і смак після сушки всю зиму. Її необхідно сушити цілими стеблами, повісивши їх догори дном в теплому, тінистому місці. Зазвичай стебла висихають протягом 2-5 днів, потім з них видаляють висушене листя і зберігають в герметичній банці.

Заморожувати м’яту на зиму зручно в поліетиленових пакетах або формах для льоду. Для цього вимийте і висушіть свіже листя і помістіть в зручну для Вас місткість. Заморожену м’яту можна буде використовувати для приготування прохолодних напоїв і додавати в чай.

Заморожування м’яти в кубики льоду

Вирощування м’яти – це досить простий процес. Важливо вчасно її посіяти та обрізати, а далі вона сама буде розростатися і радувати урожаєм ароматного листя.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Кобея: вирощування в саду, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 06 лютого 2019 Перша редакція: 06 травня 2015 🕒 7 хвилин 👀 43294 рази 💬 1 коментар

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за кобеєю
• Квітка кобея – умови вирощування
• Вирощування кобеї з насіння
  • Посів кобеї
  • Розсада кобеї
  • Коли саджати кобею
  • Як посадити кобею
  • Як виростити кобею
  • Розмноження кобеї
  • Шкідники та хвороби кобеї
  • Як і коли збирати насіння кобеї
  • Кобея взимку
  • Кобея чіпка, або кобея лазяча, кобея повзуча (Cobaea scandens)

  Ліана кобея (лат. Cobaea) – багаторічний в’юнкий напівчагарник родини Синюхові, що вирощується в культурі як однорічник. Назву свою рослина кобея отримала на честь іспанця, єзуїтського ченця-природознавця Барнабаса Кобо, який прожив багато років на батьківщині кобеї – в Мексиці та Перу. У природних умовах квітка кобея росте у вологих тропічних і субтропічних лісах американських континентів.

  У культурі квіти кобея використовуються з 1787 року здебільшого для вертикального озеленення – живоплотів, альтанок.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за кобеєю

  • Посадка: посів попередньо скарифікованого насіння на розсаду в лютому або на початку березня, висадка сіянців у ґрунт у кінці травня або в перших числах червня.
  • Цвітіння: з кінця липня до перших заморозків.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло чи притінок.
  • Ґрунт: родючий, гарно удобрений.
  • Полив: регулярний, достатній, у спеку – частий, від помірного до рясного.
  • Підживлення: на початку росту – щотижня, добривами, що містять значну кількість азоту, у період бутонізації рослині знадобляться фосфор і калій.
  • Підв’язування: підв’язувати рослину не потрібно: ліана за допомогою вусиків сама піднімається по опорі, стіні або паркану.
  • Розмноження: насінням і живцями.
  • Шкідники: попелиця й павутинний кліщ.
  • Хвороби: коренева та сіра гнилі.

  Квітка кобея – умови вирощування

  Оскільки рослина кобея вирізняється швидким ростом, коренева система у неї потужна і розгалужена, з численними тонкими мичкуватими корінцями. Стебла цього в’юнкого чагарника досягають шести і більше метрів у довжину. Листя в нього чергове, складно-перисте, складається з трьох частин. На кінцях пагонів листя видозмінюється в розгалужені вусики, за допомогою яких, чіпляючись за опору, рослина піднімається на значну висоту. Великі, дзвонової форми з виступаючими тичинками і маточкою квітки кобеї, що досягають 8 см у діаметрі, одиночні або групою по 2-3 квітки, ростуть на довгих квітконіжках із пазух листя. Квітки, що розкриваються, мають зеленувато-жовтий відтінок, а розкриті забарвлені у фіолетовий або білий колір. Плід кобеї – шкіряста коробочка з великим плоским овальним насінням, котра розкривається по бічних швах.

  Вирощування кобеї з насіння

  Посів кобеї

  Якщо ви не знаєте, як виростити кобею з насіння, прочитайте уважно наші рекомендації. Вирощування квітів кобея з насіння ускладнюється тим, що великі насінини вкриті дуже щільною оболонкою, а це значно ускладнює проростання, і перед тим, як посіяти кобею, потрібно розчинити цю шкірку до стану слизу і видалити механічно. Для цього розкладаємо насіння кобеї на дно широкої посудини, щоб насінинки не торкалися одна одної, заливаємо водою і накриваємо посудину кришкою, запобігаючи випаровуванню вологи. Як тільки шкірка розкисне, постарайтеся видалити ту її частину, яка легко відходить, і знову покладіть насіння у воду. Повністю очистити посівний матеріал від шкірки вдасться за кілька днів. І це тільки опис підготовчого етапу посівної кампанії.

  Етап наступний: як посіяти кобею на розсаду? Сіємо кобею у лютому або на початку березня по одній насінинці в персональні скляночки, щоб уникнути в подальшому такої складної і часто травматичної маніпуляції, як перше пікірування кобеї. Субстрат для посівів використовується універсальний, кладемо на нього насінинку плоскою стороною вниз і присипаємо згори шаром того ж субстрату товщиною в півтора сантиметра. Скільки сходить кобея? У всіх по-різному, але якщо ви сіяли очищене від оболонки насіння, то очікувати перших паростків можете вже після закінчення двох тижнів з дня посіву.

  Розсада кобеї

  Злегка підрослі сіянці з двома справжніми листочками пересаджують разом із грудкою землі в трилітрові горщики, щоб у рослини була можливість розвинути потужну кореневу систему у сприятливих домашніх умовах і позаводитися міцними пагонами. Під час пересадки встановіть у горщик пластмасову або металеву драбинку, щоб кобея могла рости, чіпляючись за неї. На цьому етапі вирощування кобеї передбачає загартовування розсади. Для цього кобея розміщується на балконі або лоджії, бажано утеплених або хоча б засклених, де розсада, звикаючи до прохолодного повітря, чекатиме пересадки у відкритий ґрунт. Зазвичай трьох тижнів загартовування буває достатньо для підготовки кобеї до пересадки на садову ділянку.

  Посадка кобеї

  Коли саджати кобею

  У відкритий ґрунт розсаду висаджують у травні або в перших числах червня, коли минуть поворотні заморозки і температура вночі не буде опускатися нижче +5 ºС. Але не потрібно перетримувати рослину в горщиках, інакше вона сильно виросте, і вам буде набагато важче здійснювати пересадку.

  Як посадити кобею

  Спочатку визначтеся з місцем, де ростиме кобея. Найкраще вибрати для неї сонячну ділянку з родючим ґрунтом, хоча й у притінку кобея зростає непогано. Важливо також, щоб рослина була захищена від холодних вітрів. Викопайте заздалегідь ями на відстані 0,5-1,0 м одна від одної, заповніть їх пухкою сумішшю торфу, перегною і дернової землі, опустіть на неї кобею разом із земляною грудкою, прикопайте і полийте. Відразу ж встановіть опори, за якими рослина підніматиметься – огорожу або арку, щоб кобея в саду не використовувала в цій якості сусідні дерева та кущі. Якщо у вас немає впевненості, що нічні заморозки не повернуться, на якийсь час захистіть посадку кобеї двома шарами нетканого укривного матеріалу.

  Догляд за кобеєю

  Як виростити кобею

  Догляд за кобеєю передбачає регулярний полив рослини, особливо рясний у посушливу пору. Однак постарайтеся в цьому питанні обійтися без фанатизму, інакше надлишок вологи спровокує у рослини, особливо якщо вона росте в притінку, розвиток кореневої гнилі.

  Підживлювати кобею на початку росту необхідно щотижня добривами, що містять у великій кількості азот, а коли рослина почне формувати бутони, їй знадобляться фосфор і калій. Вносити добрива починають із перших днів життя рослини: як тільки в сіянця з’явиться перший листок, кобею удобрюють гуматом. Потім чергують мінеральні підживлення, наприклад, «Кеміру», з органічними – настоєм коров’яку – аж до початку цвітіння. Крім зволоження ґрунту і підживлення, догляд за кобеєю в саду вимагає розпушування ґрунту і видалення бур’янів.

  Розмноження кобеї

  Крім насіннєвого способу вирощування кобеї, існує й більш надійний вегетативний спосіб – живцювання. Живці нарізають з маточних кущів, що перезимували у приміщенні – навесні, коли починається активний ріст молодих пагонів кобеї, частину з них можна відрізати і вкоренити у вологому піску, а в кінці травня або на початку червня висадити у відкритий ґрунт. Потрібно відзначити, що кобеї, вирощені з живців, зацвітають швидше, ніж кобеї з насіння, але їхнє цвітіння не настільки рясне й ефектне.

  Шкідники та хвороби кобеї

  Із комах-шкідників кобеї можуть завдати неприємностей кліщі та тля. Знищити шкідників можна обприскуванням рослини розчином рідкого калійного зеленого мила з фітовермом. Рідке мило можна замінити зоошампунем від бліх – він чудово дає раду й іншим шкідливим комахам.

  Кобея після цвітіння

  Як і коли збирати насіння кобеї

  Цвіте кобея з липня до заморозків. У наших широтах кобею вирощують як однорічну рослину, отже, восени вона підлягає знищенню. Зібрати насіння для посіву на майбутній рік вам навряд чи вдасться – в умовах нашого клімату воно не визріває, тому якщо ви хочете і наступного літа вирощувати кобею у своєму саду, доведеться купувати насіння в магазині. Навіть у професійно підготовленого до посіву насіння кобеї відомих торгових фірм прорісність не перевищує 30 %, чого ж очікувати від власноруч зібраного недозрілого насіння зі свого саду?

  Кобея взимку

  Ви можете спробувати зберегти зростаючу у вашому саду кобею до наступного року. Для цього потрібно у жовтні обрізати на кобеї пагони, акуратно викопати кущ і пересадити його у великий вазон або ящик. Утримувати кобею потрібно в темному прохолодному (не вище 12 ºС) приміщенні – погребі чи підвалі, поливаючи раз на три-чотири тижні лише для того, щоб ґрунт не висох. У кінці лютого – на початку березня рослину переміщують ближче до світла і тепла та поступово збільшують полив. У відкритий ґрунт кобею повертають після того, як минуть усі заморозки.

  Види і сорти кобеї

  Кобея чіпка, або кобея лазяча, кобея повзуча (Cobaea scandens)

  – єдиний з дев’яти відомих у природі видів кобеї, що вирощується в культурі. Квітка кобея лазяча – багаторічна ліана, що вирощується в квітникарстві як однорічна рослина. Родом рослина з Мексики. Кобея повзуча утворює безліч пагонів, довжина яких сягає шести метрів. Перисте листя закінчується розгалуженим вусиком, чіпляється за опору. Цвіте кобея чіпка з середини літа до перших морозів фіолетовими квітками з медовим ароматом. Квітникарям відома також біла кобея (Cobea scandens alba) – білоквітковий підвид кобеї лазячої.

  Література

  Корисні посилання

  1. Інформація про Садові рослини
  2. Інформація про Багаторічні рослини
  3. Інформація про Однорічні рослини
  4. Інформація про Напівчагарник
  5. Інформація про Ліани

  Продовжуючи тему